Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова
Національної академії наук України

Відділ Фізики високих густин енергії
  • Розвинуто опис квантової рідини в моделі кваркового ансамблю з чотириферміонною взаємодією, використовуючи наближення середнього поля, перетворення Боголюбова. Продемонстровано, що середня енергія такого ансамблю відіграє роль функціоналу енергії в теорії Ландау. Показано, що для різноманітних потенціалів, корисних для застосування, можна очікувати, що квантові рідини мають істотно однакову поведінку. Були одержані оцінки для деяких властивостей таких рідин. Порівняння моделей Намбу-Іона-Лазініо, Келдиша, які істотно відрізняються в багатьох аспектах, демонструє, що властивості відповідних квантових рідин дійсно не залежать від поведінки формфакторів (природної довжини взаємодії), а скоріше за все вони визначаються константою взаємодії. Показано, що загальною рисою ансамблів є присутність виродженості їхніх станів за тиском, хімічним потенціалом порівняно з вакуумом
    Г.М. Зінов'єв
  • Рівняння стану Ван дер Ваальса передбачає існування фазового переходу першого роду рідина-газ, наявність критичної точки. Це рівняння разом з фермівською статистикою застосовується для опису ядерної матерії. Досліджено флуктуації числа нуклонів в околі критичної точки. Нормована варіація, коефіцієнт асиметрії, коефіцієнт ексцесу розбігаються в критичній точці. Знайдено, що область кросовера фазової діаграми характеризується великими значеннями нормованої варіації, практично нульовими значеннями коефіцієнта асиметрії, значними негативними коефіцієнтами ексцесу. Складні структури коефіцієнта асиметрії, коефіцієнта ексцесу спостерігаються на фазовій діаграмі в широкій області навколо критичної точки, тобто, вони можуть розвивати великі позитивні, негативні значення
    Д.В. Анчишкін, М.І. Горенштейн
  • З аналізу великого числа найновітніших експериментальних даних про множинності адронів знайдено два піки у безрозмірній мірі взаємодії на хiмiчному фрiзауті за енергiй зiткнення ядер в системі центру мас 4,9 ГеВ/нукл, 9,2 ГеВ/нукл. Наведено феноменологічні вагомі арґументи, що ці два піки свідчать про існування двох фазових перетворень за цих енергій зіткнення. При цьому, вищий пік за умови енергiй зiткнення 4,9 ГеВ/нукл свідчить про фазовий перехід першого роду, в той час як менший пік за вищих енергiй зіткнення пов'язують із фазовим переходом другого роду або із слабким кросовером
    К.О. Бугаєв, О.І. Іваницький, В.В. Сагун, Г.М. Зінов'єв
  • Побудовано і успішно застосовано для опису, передбачень експериментальних даних інтеґровну гідрокінетичну модель ядро-ядерних зіткнень, що включає генерацію початкового стану матерії в цих зіткненнях, її термалізацію і в'язку гідродинамічну еволюцію, неперервний розпад на окремі адрони, останню стадію - еволюцію нерівноважного газу взаємодійних адронів і резонансів
    В.Ю. Набока, Ю.М. Синюков
  • Досліджено точно інтегровані кваркові моделі теорії поля з нескінченою кореляційною довжиною, знайдено нестійкість стандартного вакуумного ансамблю - моря Дірака (для випадку просторово-часового розміру більшого трьох), що пов'язана з присутністю сильної виродженості стану зумовленoю характером розподілу енергії.
    Г.М. Зінов'єв
  • Знайдено, що феноменологічне гідродинамічне наближення процесів релятівістських ядро-ядерних зіткнень може бути представлено в рамках ефективної теорії в області повільних, довгохвильових мод ізольованих квантових систем, що утворюється при зіткненнях. В рамках цього підходу на прикладі квантової теорії скалярного поля досліджено еволюцію тензора енергії-імпульсу довго-хвильової підсистеми і встановлено, що він наближається до тензора енергії-імпульса ефективної в'язкої рідини.
    С.В. Аккелін, Ю.М. Синюков
  • Проаналізовано експериментальні дані про пружне розсіяння протонів з енергіями від 19 ГеВ до 7 ТеВ (експеримент ТОТЕМ на Великому адронному колайдері). Отримано "експериментальні" значення, відповідні похибки для амплітуди пружного розсіяння в представленні прицільного параметру. Знайдено, щo при енергії колайдера вперше амплітуда перевищила так зване обмеження чорного диска. Підтвердження цього ефекту при більших енергіях буде мати важливі наслідки для широкого кола моделей, сучасних уявлень про динаміку пружної взаємодії адронів при високих енергіях.
    А.О. Алькін, Є.С. Мартинов
  • За допомогою ретельного аналізу експериментальних множинностей адронів знайдено нові незвичайнi нерегулярностi в рiзних термодинамiчних величинах при хiмiчному фрiзауті за енергій зiткнення ядер в системі центра мас 4,3-4,9 ГеВ/нукл. Найбiльш визначними нерегулярностями є невiдомий ранiше стрибок числа ефективних степенiв вiльностi в цьому вузькому iнтервалi енергiй, плато в енергетичній залежності числа термальних піонів на баріон і таке ж плато в залежності ентропії на баріон. В рамках моделi ударної адіабати стискання навeдeно aргумeнти, що всі ці нерегулярностi з'являються завдяки формуванню кварк-глюон-адронної змішаної фази у ядро-ядерних зіткненнях.
    К.О. Бугаєв, О.І. Іваницький
  • В термінах сильноінтенсивних величини пояснено особливості флуктуацій кількості позитивно, негативно заряджених піонів внаслідок розпаду адроних резонансів. Проведено аналітичні, комп'ютерні розрахунки для ядро-ядерних зіткнень в статистичній моделі адрон-резонансного газу, транспортній релятивістській моделі UrQMD.
    M.I. Горенштейн
  • При дослідженні просторово-часової структури багато-піонної системи було показано, що при достатньо великих енергіях ядра-снаряда 40A ГеВ і більше ця система пі-мезонів перестає бути одним цілим, але розпадається на дві окремі просторові підсистеми ( краплі), які рухаються в протилежних напрямках із швидкостями які наближаються до швидкості світла зі збільшенням енергії зіткнення. Отримано, що головною властивістю цього розбиття на окремі краплі, є незалежність часу ділення від енергії зіткнення ядер. Висунуті аргументи, що ця властивість може пояснити так звану "загадку" відсутності збільшення інтерферометричних кореляційних радіусів з ростом енергії зіткнення ядер ("RHIC puzzle").
    Д.В. Анчишкін
  • Запропоновано нову концепцію хімічного фрізаута дивних адронів в ядро-ядерних зіткненнях. Отриманий високоякісний опис всіх адронних множинностей, виміряних в ядро-ядерних зіткненнях за енергій ц.м. √s = 2.7--200 ГеВ/нукл., свідчить про те, що ніякого пригнічення в народженні дивних адронів немає, і що під час хімічного фрізаута вони знаходяться у повній хімічній рівновазі.
    К.О. Бугаєв, О.І. Іваницький
  • Запропоновано спеціальну нормалізацію сильно інтенсивних величин. Вона гарантує, що ці величини є безрозмірні, мають спільну шкалу, яка дає можливість кількісного порівняння флуктуацій різних екстенсивних величин. Розглянуто застосування цієї процедури для опису релятивістських ядро-ядерних зіткнень.
    М.І. Горенштейн
  • Ідеальну рідину, що її відкрито в експериментах з ультра релятивістськими важкими іонами, досліджено в моделі кваркового ансамблю з чотири-ферміонною взаємодією. Аналіз різних варіантів моделі веде до висновку про присутність фазового переходу рідина-пара в таких системах, як їх найбільш характерної риси. Наведено аргументи, що нестабільність кваркових крапель з малим числом кварків може бути пов'язана з можливим утворенням кірального солітону. Існування змішаної фази вакууму, барионної матерії пропонується, як можливе пояснення стабільності останньої.
    Г.М. Зінов'єв
  • Обчислено критичні експоненти моделі кварк-глюонних мішків з поверхневим натягом, яка має критичну точку, ретельно проаналізовано скейлінгові співвідношення між цими експонентами, доведено існування нефішеровських класів універсальності.
    К.О. Бугаєв
  • Досліджено сигнали фазового перетворення деконфайнменту у релятивістських ядерних зіткненнях, запропоновано новий підхід для дослідження флуктуацій, кореляцій в релятивістських ядерних зіткненнях.
    М.І. Горенштейн
  • Досліджено нетривіальний термодинамічний стан - ферміонний конденсат, що широко обговорюється останнім часом. На прикладі модельної задачі з чотирьох-ферміонною взаємодією було проаналізовано можливий зв'язок між затравочною, ефективною константами взаємодії, продемонстровано, що проста вирахувальна процедура може вести до скінченого результату для спостережувальної константи взаємодії як функції енергії що передається.
    Г.М. Зінов'єв
  • Проаналізовано Редже траекторії недивних мезонів до високих значень спіну. Знайдено параметри асимптотичних Редже траекторій таких мезонів і доведено, що вони відповідають передбаченню моделі кінцевої ширини кварк-глюонних мішків. Доведено,що досі існувавша точка зору про лiнiйну залежностi ширини резонансiв вiд їхньої маси протирiчить лiнiйностi Редже траекторiї як функції квадрату повної енергії у відповідному каналі, численним експериментальним даним.
    К.О. Бугаєв, Г.М. Зінов'єв
  • Знайдено залежність густини центральності для густини множинності заряджених частинок при серединних рапідіті в зіткненнях Pb-Pb при енергії sNN=2.76TeV. Показано, що ці густини нормовані на одну пару нуклонів, приймаючих участь, зростають удвічі при переході від переферичних (70%-80%) до центральних (0%-5%) зіткнень. Знайдено, що залежність від центральності цілком подібна до такої, що було знайдено при нижчих енергіях зіткнення. Ці результати було порівняно з моделями, які базуються на різних механізмах народження частинок в ядерних зіткненнях.
    Г.М. Зінов'єв
  • За допомогою транспортної моделі HSD досліджено народження частинок з великими поперечними імпульсами при зіткненнях ядер золота при енергіях RHIC. За допомогою транспортної моделі HSD досліджено народження частинок з великими поперечними імпульсами при зіткненнях ядер золота при енергіях RHIC.
    М.І. Горенштейн
  • Розроблено аналітичну модель нефемтоскопічних кореляцій частинок у протон-протонних зіткненнях при енергіях Великого адронного колайдера. Модель враховує кореляції, індуковані законами збереження, і кореляції, асоційовані з міні-струменями. Таке наближення коректно описує дво-піонні нефемтоскопічні кореляції однаково-, різно- заряджених піонів у протон-протонних зіткненнях. Показано, що подібні нефемтоскопічні кореляції можуть мати місце у гідродинамічному підході з флуктуюючими несиметричними початковими умовами.
    С.В. Аккелін, Ю.М. Синюков
  • Сформульовано модель статистичної мультифрагментації ядер із реалістичним рівнянням стану ядерної рідини і отримано її точний розв'язок для скінчених систем. Це дозволяє запобігти існуванню максимально можливої щільності у ядерному середовищі.
    К.О. Бугаєв
  • Досліджено інтегральні і диференційні співвідношення для амплітуд пружного pp, pp, π±p, K±pрозсіяння в моделях унітаризованого померона. Обчислені перерізи, відношення r=ReA(s,0)/ImA(s,0) при енергіях s=7 ТеВ і 14 ТеВ, які вимірюються в експерименті ТОТЕМ.
    А.О. Алькін, Є.С. Мартинов
  • Досліджено критичні властивості двовимірної Z(N) векторної моделі на гратці. Для цього побудовано новий кластерний алгоритм, проведено як аналітичні так і чисельні розрахунки методом Монте-Карло. Було знайдено положення двох критичних точок, обчислено різноманітні критичні індекси моделi. Вперше продемонстровано що обидва фазові переходи належать до класу універсальності двовимірної XY моделi.
    О.А. Борисенко
  • В області сильного зв'язку (2+1)- вимірних Z(N) калібрувальних моделях на гратці отримана ефективна теорія, що описує взаємодію між статичними полями матерії при скінченних температурах. Ефективна теорія була вивчена методом Монте-Карло, що дало змогу дослідити фазові переходи деконфайнменту. В випадку N>4 доведено існування двох фазових переходів. Були обчислені критичні індекси моделi, показано, що вони співпадають з індексами XY моделi.
    О.А. Борисенко
  • Встановлено, вивчено зв'язок між натягом кольорової струни, що з'єднуе кварк-антикваркові пари, поверхневим натягом відповідного циліндричного мішка. Обчислено температуру при якій коеффіцієнт поверхневого натягу обертається в нуль. Встановлено що ця температура відповідає (три)критичній точці, що є кінцевою точою критичної кривої КГП.
    В.К. Петров
  • Запропоновано означення адронного фаєрболу, який виникає у зіткненнях релятивістських ядер. Для реалізації запропонованого алгоритму може бути застосовано будь-яка мікроскопічна транспортна модель. З використанням Монте-Карлівського генератора подій "Ульрарелятивістська квантова молекулярна динаміка" (UrQMD) була знайдена просторово-часова структура системи адронів, яка виникає при зіткненні ядер при енергіях прискорювача AGS (Брухейвенська національна лабораторія, США) 2 ГеВ, 10.8 ГеВ на нуклон у ядрі-снаряді. Також була знайдена просторово-часова структура системи адронів, яка виникає при зіткненні ядер при енергіях прискорювача SPS (ЦЕРН, Женева) 20 ГеВ, 40 ГеВ, 80 ГеВ, 158 ГеВ на нуклон у ядрі-снаряді. Було запропоновано означення часу життя фаєрбола як проміжок часу між початком зіткнення ядер, моментом коли `непружний' фаєрбол розпадається на дві окремі у просторі частини. Було з'ясовано, що час життя адронного фаєрбола не залежить від енергії зіткнення і дорівнює приблизно 20 фм/c.
    Д.В. Анчишкін
  • Досліджено ефекти двофотонного обміну у пружному розсіянні електронів на ?-мезонах. Амплітуду двофотонного обміну розраховано двома способами: за допомогою дисперсійних співвідношень, пертурбативної КХД (при великих переданих імпульсах). За першим способом уявна частина амплітуди визначалася з умови унітарності, в якій було враховано пружні (що містять ?-мезон), непружні (?-мезон, b1-мезон) проміжні стани. Дійсна частина відновлювалася з використанням аналітичних властивостей амплітуди. Обидва підходи дають узгоджені результати, і показують, що амплітуда двофотонного обміну різко зростає при розсіянні назад.
    Д.Л. Борисюк, О.П. Кобушкін
  • Визначено амплітуди двофотонного обміну для пружного розсіяння електронів на протонах при Q2 = 2.5 GeV2, виходячи з останніх експериментальних даних (перерізів розсіяння, поляризаційних спостережуваних). Із трьох незалежних амплітуд лише одна, δGM, може бути визначена з прийнятною точністю (близько 10%). Результат добре узгоджується з теоретичними розрахунками. Отримано також оцінки для двох інших амплітуд.
    Д.Л. Борисюк, О.П. Кобушкін
  • Розроблено гібридну гідро кінетичну модель(генератор подій) для опису динаміки зіткнень важких ядер при ультра релятивістських енергіях. Модель застосовано до опису радіальних потоків, фемтоскопічних даних для зіткнень з найвищою енергією на прискорювачі RHIC, LHC. Розроблено генератор подій EPOS2, зроблено його застосування до опису двочастинкових кореляцій у протон-протонних зіткненнях на LHC, специфічних довго-радіусних кореляцій у імпульсному просторі типу гірської гряди (ridge), м'яких компонентів струменів.
    Ю.О. Карпенко
  • Вдосконалено запропоновану нами нову аналітичну форму рівняння стану кварк-глюонної плазми, яка задовольняє усім якісним особливостям, знайденим у КХД розрахунках на гратці, але вимагає від'ємного значення константи кварк-глюонного мішка.
    В.В. Бєгун, О.А. Могилевський
  • Введено в постійну експлуатацію грід-кластер ІТФ під керуванням прoміжного програмного забезпечення gLite+VOBoxAliEn по обробці даних з детектора ALICE. Введено в дослідну експлуатацію системи тестування грід-сайтів УНГ, система підтримки грід-користувачів.
    С.Я. Свистунов
  • Для значної кількості ефективних модельних гамільтоніанів знайдено нову гілку рішень (непомічену в існуючих дослідженнях) для динамічної маси кварка, як функції баріонного хімічного потенціала. Це дозволило продемонструвати відсутність стрибка густини кваркового ансамблю, який свого часу був одним з найбільш суттєвих аргументів в обгрунтуванні експериментальної програми пошуку фазового переходу відновлення кіральної симетрії при високих температурах, баріонних густинах. Визначені термодинамічні характеристики кваркового ансамблю, виявлено риси притаманні для фазового переходу газ-рідина подібному до фазового переходу в ядерному середовищі. Наведено аргументи, що вірогідним сценарієм (часткового) відновлення кіральної симетрії може бути наявність змішаної фази вакууму, баріонної матерії. Побудовано опис поверхневого розділу двох середовищ (пари і рідини), знайдено коефіцієнт поверхневого натягу. Вивчено деякі властивості крапель кваркової рідини подібних в цілому до ядра.
    Г.М. Зінов'єв
  • Новий метод ідентифікації застосовано в ядро-ядерних зіткненнях для обчислення усіх других моментів функції розподілу, яка описує флуктуації чисел частинок, їх кореляції в системах з довільним числом різних сортів адронів. Розглянуто спеціальні лінійні комбінації перших, других моментів функції розподілу. Ці комбінації представлені в термінах одночастинкових змінних і тому можуть бути виміряні за допомогою усереднення по подіям ядро-ядерних зіткнень. Математична проблема зводиться до розв'язку системи лінійних рівнянь. Ефект неповної ідентифікації може бути таким чином виключено з кінцевих результатів.
    М.І. Горенштейн
  • Аналіз флуктуацій у процесах народження адронів в релятивістських зіткненнях потребує використання таких фізичних величин, які не залежать від середнього розміру системи і від флуктуацій цього розміру. Такі величини визначено як сильно-інтенсивні. Знайдено два сімейства таких флуктаційних мір. Сильно-інтенсивні властивості отриманих величин мають місце в доволі різних фізичних моделях ядро-ядерних зіткнень - модель незалежних джерел, статистична модель.
    М.І. Горенштейн
  • Проведено спільний аналіз асимптотичної поведінки траєкторій Редже недивних, дивних мезонів і знайдено їхні параметри, які відповідають передбаченню моделі скінченної ширини кварк-глюонних мішків із температурою кросс-оверу 161,2-167,9 МеВ. Цей інтервал значень температури кросс-оверу чудово співпадає із нещодавньою її оцінкою, яку було знайдено в гратковій КХД колаборацією Wuppertal-Budapest. Порівнюючи ширину адрон них резонансів для наборів даних, які, відповідно,були обчислені для мас Z і W бозонів, було знайдено, що обчислені значення ширин збігаються з ширинами калібрувальних бозонів. Наведено аргументи на користь того, що такий збіг можно розглядати, як непряме експериментальне свідчення про складний характер Z, W бозонів.
    К.О. Бугаєв
  • На основі статистичних моделей розв'язаних раніше ретельно проаналізовано фізичний механізм формування критичної, трикритичної точки КХД матерії, який існує при фазових переходах рідина-пара. Наведено аргументи на користь того, що за малих баріонних густин кроссовер з'являється завдяки від'ємним значенням коефіцієнта поверхневого натягу кварк-глюонних мішків. Сформульовано нові теоретичні, експериментальні питання для фемтоскопії.
    К.О. Бугаєв
  • У рамках однофотонного плюс двофотонного обмінів розглянуто структурні функції, поляризаційні спостережувані реакції пружного розсіяння поздовжно поляризованих електронів на поляризованих дейтронах. Знайдено, що внесок двофотонного обміну у узагальнену структурну функцію дейтрона A складає декілька відсотків, а у узагальнену структурну функцію B порядку 10-20%. Внесок двофотонного обміну виявився несуттєвим у аналізуючі здібності реакції T20, T21, проте показано, що інтерференція між однофотонним, двофотонним обмінами є основним внеском у T22. Розраховані інші поляризаційні спостережувані (T11, C21, C22), які пропорційні уявній частині амплітуди реакції і зникають у рамках однофотонного обміну.
    О.П. Кобушкін
  • Гідрокінетична модель зіткнень важких іонів застосована для аналізу початкових умов, просторово-часової картини еволюції матерії в центральних Au+Au зіткненнях при найвищих енергіях прискорювача RHIC. Цей аналіз базується на детальному описі піонних, каонних імпульсних спектрів, фемтоскопічних даних у всьому інтервалі імпульсів, що вивчені в колабораціях STAR, PHENIX. Добре описання даних досягнуто при початкових профілях густин енергії в моделях Глаубера, Конденсату кольорового скла, однак при різних початкових енергіях.
    Ю.О. Карпенко, Ю.М. Синюков
  • Обчислено похибку, що виникає при формальному переході до гратки нескінчених розмірів для функцій, що їх представлено рядами Фур'є по неперервній змінній, які мають застосування у калібрувальних теоріях на гратці з переодичними граничними умовами.
    В.К. Петров
  • Проведено дослідження еволюції прсторово-часової структури адронної системи, яка виникає в релятивістських ядро-ядерних зіткненнях. Тривимірну зону реакцій (t, rT, z), а також її проекції (t, z), (t, rT), (rT, z) розраховано для енергій прискорювачів AGS (Брукхейвен, США), SPS (ЦЕРН, Женева) за допомогою мікроскопічної транспортної моделі UrQMD (ультра-релятивістська квантова молекулярна динаміка). На основі проведених розрахунків частоти адронних реакцій отримані характерні точки у часовій еволюції фаєрбола. Гіперповерхні, що є границями зон реакцій, співвідносяться із процесами кінетичного, хімічного фрізаутів. Представлення фаєрбола за допомогою густини реакцій порівнюється із іншими можливими представленнями.
    Д.В. Анчишкін
  • Досліджено вплив квантової статистики на систему пі-мезонів з нульовим повним ізоспіном. Знайдено граничні значення флуктуацій заряджених піонів для випадку нескінченно малих, великих температур системи.
    В.В. Бєгун, О.А. Могилевський
  • Проведено детальне вивчення монопольних конфігурацій в тривимірній SU(2) калібрувальній теорії на гратці. Наявність цих конфігурацій була запропонована раніше в рамках плакетного формулювання калібрувальних теорій в повній аксіальній калібровці. Отримано дуальне формулювання для петлі Вільсона в довільному представленні, обчислена ефективна взаємодія між генерованим електричним потоком, монополями поблизу континуальної границі. Це дозволило обчислити напівкласичні рівняння, які описують внесок монополів в потенціал між статичними кварками в довільному представленні SU(2) калібрувальної групи. Отримано розв'язок, що приводить до ненульового внеску монопольних конфігурацій в натяг струни між кварками в представленнях нетривіальних на центрі калібрувальної групи.
    О.А. Борисенко
  • Досягнуто опис спектрів частинок, фемтоскопічних кореляцій в центральних зіткненнях важких ядер на прискорювачах RHIC, LHC на базі розвиненої гідрокинетичної моделі з двома вільними параметрами: максимальними початковій густини енергії, пре-термічній швидкості. Знайдено, що нерівноважна, негідродинамічна стадія еволюції матерії в зіткненнях ядер при енергіях LHC відіграє суттєву роль в формуванні фемтоскопічних масштабів процесу зіткнень, виміряних колаборацією ALICE. Гідродинамічна модель ядро-ядерних зіткнень була модифікована, щоб обчислювати еволюцію надгустих систем, що мають дуже нерегулярні початкові поперечні розподіли енергії внаслідок локальних флуктуацій кольорових зарядів. Знайдено, що ефекти цих флуктуацій не розмиваються зовсім під час еволюції, і вірогідно приводять до специфічних довго-радіусних кореляцій у імпульсному просторі типа гірської гряди (ridge).
    Ю.О. Карпенко, Ю.М. Синюков
  • Підвищено потужність AliEn-cluster в ІТФ, закуплено, встановлено 5 нових серверів, кластер налаштовано для роботи у відповідності з вимогами AliEn-Grid. Проведено робочу нараду "УНГ-2011", міжнародну технічну нараду "NorduGrid". Обчислено перерізи протон-протонної взаємодії, зроблено передбачення для експерименту ТОТЕМ. Показано, що при точності експерименту порядку 1% можливо визначити більш реалістичну модель померона.
    А.О. Алькін, Є.С. Мартинов
  • При аналізі зв'язаних станів запропонованої кваркової моделі, які зумовлені ефектами кореляцій на відміну від потенціального опису було одержано рівняння, яке дозволяє в разі його вирішення продемонструвати утримуючі властивості такої моделі в мезонних каналах при любих імпульсах кварків. Для вирішення рівнянь такого типу запропоновано алгоритм, проводилась робота з метою перевірки його точності, переваг над існуючими ітераційними методами.
    Г.М. Зінов'єв
  • З метою визначення параметрів моделі кварк-глюонних мішків з поверхневим натягом проведено її порівняння з експериментальними даними по множинностям адронів виміряним в зіткненнях важких іонів при енергіях зіткнення від 2.7 до 12 ГеВ. Досягнуто відмінного опису відношення множинностей К+, π+ мезонів, так званий strangeness horn. Проведено аналіз впливу точних законів збереження баріонного числа, електричного заряду, третьої проекції ізоспіна на ці результати. Розроблено програму аналізу моделі, враховуючи розрахунки граткової КХД для визначення її параметрів в області деконфайнменту, що дозволило дослідити вплив ефектів, пов'язаних з поверхневим натягом на термодинамічні властивості КХД матерії. На основі отриманих результатів чисельно розраховано другий віріальний коефіцієнт реалістичного рівняння стану сильновзаємодіючої матерії. Проведено включення експериментальних даних по перерізам дифракційного розсіяння в існуючу базу даних множинностей адронів.
    К.О. Бугаєв, О.І. Іваницький
  • Запропоновано феноменологічну модель конфайнмента, в якій кольорова струна розглядається як циліндричний мішок з поверхневим натягом. Знайдено зв'язок між поверхневим натягом кварк-глюонних мішків, натягом кольорової струни, що дає змогу визначити поверхневий натяг мішків безпосередньо із даних граткової квантової хромодинаміки.
    К.О. Бугаєв, Г.М. Зінов'єв
  • Запропоновано нову форму рівняння стану кварк-глюонної плазми. Воно задовольняє якісним особливостям, знайденим у КХД розрахунках на гратці,, дає добре кількісне узгодження з результатами розрахунків на гратці в SU(3) глюодинаміці.
    В.В. Бєгун, М.І. Горенштейн, О.А. Могилевський
  • Розроблено модель "нефемтоскопічних" кореляцій у протон-протонних зіткненнях. Вона враховує кореляції, обумовлені законами збереження, а також кореляції, що індуковані мікроструменями. Модель описує "нефемтоскопічні" кореляційні функції тотожних піонів які були отримані при моделюванні протон-протонних зіткнень для енергії прискорювача LHC 900 GeV.
    С.В. Аккелін, Ю.М. Синюков