Anatolіy Svidzinsky
(A Brief Biographical Sketch)
Анатолій Вадимович Свідзинський – професор, доктор фізико-математичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України. Народився 1 березня 1929 року в місті Могилів-Подільський на Вінниччині.
Після закінчення з відзнакою Львівського державного університету ім. І. Франка (фізико-математичний факультет) в 1952 році продовжив навчання в аспірантурі цього ж університету під керівництвом провідного фізика-теоретика ЛДУ Василя Міліянчука. Однак молодий аспірант прагнув взяти участь у розробці наймодерніших проблем теоретичної фізики і тому Свідзинський домігся довгострокового відрядження до Москви, де встановив контакт зі славетним Миколою Боголюбовим і продовжив роботу вже під його керуванням. Напружена робота в сильному колективі учнів цього великого вченого, активна участь у роботі кількох московських фізичних семінарів, а також семінару знаменитого математика Гельфанда надзвичайно сприяла науковому розвитку Анатолія Свідзинського. Менш ніж за два роки він виконує кілька праць у галузі квантової теорії поля, і 1956 року захищає у Львові кандидатську дисертацію на тему “Метод функціонального інтегрування в теорії функцій Гріна” (науковий керівник − академік М.М. Боголюбов). Найважливішим результатом цієї дисертації є точне розв'язання моделі Блоха−Нордсика, яка моделює інфрачервону асимптотику функції Гріна електрона в реалістичній теорії − квантовій електродинаміці. Таким чином було одержано неаналітичну залежність цієї функції від константи зв'язку і з'ясовано природу інфрачервоних розбіжностей у квантовій електродинаміці. Цей результат Свідзинського увійшов у класичну монографію Миколи Боголюбова і Дмитра Ширкова з квантової теорії поля.
У 1956−1960 роках працював у Харківському політехнічному інституті,
у 1960−1975 роках − Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР,
від 1975 року до 1993 року − у Сімферопольському університеті.
1972 року захищає докторську дисертацію з теорії надпровідності на тему “Струмові стани в просторово-неоднорідних надпровідних системах”. Вона містить низку важливих результатів. Зокрема, Анатолію Свідзинському вдалося розв'язати кількома способами задачу про струмові стани в контакті надпровідник−нормальний метал−надпровідник, яка фігурувала у списку найскладніших проблем, складеному двічі лауреатом Нобелівської премії Джоном Бардіном. Публікацією точного розв'язку цієї задачі Анатолій Свідзинський на рік випередив Бардіна зі співробітниками, до того ж американська група спромоглася лише на наближений розв'язок. Нарешті, в дисертації міститься також теорія струмових станів у надпровідних контактах в області температур, близьких до критичної. Ця елегантна теорія була побудована в спільній роботі трьох авторів – Володимира Галайка, Анатолія Свідзинського і Владислава Слюсарева. Вона також стала класичною і була використана в різних узагальнених постановках цієї задачі фахівцями як за кордоном, так і в Україні.
Роботи А. Свідзинського 70−80-х років з теорії надпровідних контактів отримали нову молодість у 90-ті роки, коли були створені нові технології виготовлення контактів, для яких Свідзинський завбачливо розробив теорію.
А. В. Свідзинський – перший ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки (1993 – 1995рр.), а від 1995 року − завідувач кафедри теоретичної фізики та математичної фізики.
Широкий діапазон наукових інтересів властиво Анатолію Свідзинському. У кінці 80-х років, під час дискусії навколо будівництва Кримської атомної електростанції, він досліджує широке коло проблем, пов'язаних із атомною енергетикою, зокрема дає обґрунтовану оцінку апостеріорних ймовірностей різних типів аварійності.
На початку 90-х років публікує дві праці з культурології, вже в першій висуває нову ідею про культуру як феномен самоорганізації ноосфери, що дозволило застосувати ідеї синергетики для висвітлення проблем культурології.
А. В. Свідзинський − автор близько 100 публікацій в галузі теоретичної фізики, 10 монографій та підручників, а також праць з теорії релігії, з культурології, націології, філософських проблем природознавства та історії. Окрім того, він написав низку сатиричних новел.
А. В. Свідзинський є заступником голови фундації О. Ольжича, дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка (від 1998 р.), Головним редактором громадсько-політичного часопису "Розбудова держави" (2001−2005 рр.).
А. В. Свідзинського нагороджено Знаком "Відмінник освіти України" (1998 р.), Орденом Архистратига Михаїла за заслуги перед Українською Помісною Православною Церквою (1999 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України "За особливі заслуги перед українським народом" (2004 р.).
2010 року йому присуджено Заслужений діяч науки і техніки України.
Від 2007 року − Почесний доктор ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України.
Помер 23 січня 2019 р. в м. Луцьк.