Протягом 2021-2022 року в рамках активної участі співробітника Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (ІТФ) С.Я. Свістунова в Робочій групі МОН було розроблено Національний план відкритої науки, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 № 892-р , він започаткував практичне впровадження принципів відкритої науки в Україні. На виконання цього плану Президія НАН України ухвалила постанову «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки» від 02.11.2022 № 327 і організувала робочу групу з питань відкритої науки.
Практичну реалізацію переходу до відкритої науки було покладено на цільовий науково-технічний проєкт НАН України «Створення й впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS) на 2023-2024 рр.», одним з виконавців якого був ІТФ. На інститут була покладена відповідальність за впровадження Репозитарію відкритих даних. Результатом реалізації частини проекту співробітниками ІТФ є введення в промислову експлуатацію Репозиторію відкритих даних НАН України DataverseUA. Репозитарій DataverseUA надає відкритий доступ в електронній формі до дослідницьких даних та пов’язаних з ними файлів, розміщених на умовах відкритого доступу, через офіційний вебпортал Репозитарію DataverseUA
https://opendata.nas.gov.ua/
Розміщені в Репозитарії DataverseUA набори даних досліджень співробітників НАН України отримують унікальний ідентифікатор DOI, що забезпечує пошук та повторне використання даних досліджень зі збереженням авторських прав надавача даних. Розроблено Регламент Репозитарію відкритих даних НАН України, який визначає порядок функціонування та експлуатації Репозитарію DataverseUA. Крім того, були розроблені основні нормативні документи, які забезпечують впровадження відкритої науки в НАН України, а саме «Концепція реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 рр.», затверджена постановою НАН України від 29.11.2023 № 400, та «Положення про відкриту науку в НАН України», затверджене розпорядженням Президії НАН України від 12.06.2024 № 350.
Протягом 2020-2024 років виконувалися роботи по вдосконаленню функціонування Українського національного гріду (UNG), який забезпечує підтримку обробки великих даних та інтеграцію в Європейську грід- інфраструктуру. Найважливішим результатом виконання проєктів за ці роки є забезпечення надійної роботи обчислювального та хмарного кластерів в Центрі колективного користування «Ресурсний центр для грід- та хмарних технологій» в ІТФ. В рамках робіт по програмі Horizon 2020 виконувалася координація та планування стратегічної діяльності у співпраці з робочими групами федерації Європейської грід-інфраструктури EGI щодо розповсюдження сервісів Європейської хмари відкритої науки EOSC, реалізації політики доступу до цих хмарних сервісів та роботи з навчання і підтримки користувачів.
Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України виступив ініціатором та координатором частини проєктів з побудови інфраструктури відкритої науки в НАН України.
С.Я. Свістунов брав участь в розробці Національного плану заходів щодо впровадження принципів відкритої науки до 2026 р. та планів ефективного управління науковими даними закладами вищої освіти та науковими установами (участь в робочій групі МОН), Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 рр. та Положення про відкриту науку в НАН України (участь в робочій групі НАН України). С.Я. Свістунов був керівником проєктів введення в промислову експлуатацію Репозитарію відкритих даних НАН України, а співробітники відділу П.В. Свірін, Ю.В. Гончар були виконавцями проєктів. С.Я. Свістунов був керівником проєктів з вдосконалення функціонування Українського національного гріду (UNG), який забезпечує національну підтримку обробки великих даних та інтеграцію в Європейську грід-інфраструктуру та проєктів з забезпечення надійної роботи обчислювального та хмарного кластерів в Центрі колективного користування «Ресурсний центр для грід- та хмарних технологій» в ІТФ, а співробітники відділу В.В. Пелих, Ю.В. Гончар, І.М. Маковський були виконавцями проєктів.
Офіційне представництво України в Європейській грід-інфраструктурі (EGI) та Європейській хмарі відкритої науки (EOSC): С.Я. Свістунов є офіційним представником від України в цих організаціях.
Важливість інтеграції української науки в Європейську хмару відкритої науки та Європейську інфраструктуру даних було підкреслено в Розпорядженні Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17 січня 2018 № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації.
В цьому контексті створення робочої групи з розробки Національного плану заходів щодо впровадження принципів відкритої науки до 2026 року (наказ Міністерства освіти і науки України №614 від 02.06.2021 року) було реальним кроком по реалізації Європейських принципів відкритої науки в Україні. А затвердження КМУ розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» (8 жовтня 2022 р. № 892-р.) ініціювало процес практичної реалізації стратегії переходу до відкритої науки.
На виконання цього плану Президія НАН України ухвалила постанову «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки» (від 02.11.2022 № 327) і організувала робочу групу з питань відкритої науки. Робоча група НАН України з питань відкритої науки підготувала Концепцію реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 рр.. Практичну реалізацію переходу до відкритої науки було покладено на цільовий науково-технічний проєкт НАН України «Створення й впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS) на 2023 -2024 рр.».
Основними виконавцями даного проекту були: Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, Інститут програмних систем НАН України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (ІТФ), Державна наукова установа «Київський академічний університет», Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України.
Співробітники ІТФ інсталювали та ввели в промислову експлуатацію Репозитарій відкритих даних НАН України DataverseUA. Розміщені в Репозитарії DataverseUA набори даних досліджень співробітників НАН України отримують унікальний ідентифікатор DOI, що забезпечує пошук та повторне використання даних досліджень з збереженням авторських прав надавача набору даних.
В Репозитарії DataverseUA створено бази для розміщення даних двох інститутів НАН України: Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова та двох університетів МОН: Сумський державний університет та Державна наукова установа «Київський академічний університет».
Підтримка надійного функціонування Регіонального операційного центру та Центру колективного користування науковими приладами (ЦККНП) «Ресурсний центр для грід- та хмарних технологій» в ІТФ забезпечує виконання наукових розрахунків в різних областях. Основу ЦККНП складає обчислювальний та хмарний кластер ІТФ. Обчислювальний кластер, який є ресурсним центром Українського національного гріду, включено до Європейської грід-мережі проєкту EGI. Хмарний кластер включено до ресурсів EGI Federal Cloud.
Користувачами обчислювальних і хмарних ресурсів ЦККНП крім співробітників Інституту теоретичної фізики є співробітники Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України, Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Інституту фізики НАН України, фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
ІТФ є офіційним представником від України в міжнародних організаціях: асоційоване членство у EGI Foundation та повне членство з мандатом від країни у EOSC Association.
Така інтеграція Української національної грід-інфраструктури дає можливість користувачам використовувати спільні обчислювальні ресурси EGI, яка є складовою частиною EOSC.
Асоційоване членство України у EGI Foundation забезпечило участь установ НАН України в міжнародних дослідницьких інфраструктурах. Це переконливо відображено в звітах EGI Federation (egi.eu), а самє: “EGI Membership Impact Report UNG (Ukrainian National Grid)-2020» та «EGI Council Participant: BITP - Participating in EGI Impact Report: Ukraine 2023».
У 2020 році EGI Federation співпрацювала з понад 30 дослідницькими інфраструктурами, 8 з яких включають українських партнерів. Ці дослідницькі інфраструктури з підтримкою EGI та їхні українські члени опублікували більше 257 наукових статей. У 2023 році Україна приймала участь у 10 дослідницьких інфраструктурах, а кількість наукових публікацій була 490. Наведемо перелік наукових колаборацій в EGI за 2023 рік, в яких приймали участь науковці з України: High-Energy Physics – ALICE, BELLE, CMS, ILC, LHcB; CTA (Astronomy), DUNE (Astroparticle Physics), ELI-NP (Nuclear Physics), SeaDataNet (Oceanography), WeNMR (Structural Biology). Слід відмітити, що ІТФ в 2020- 2024 роках брав участь у двох міжнародних колабораціях ALICE, WeNMR.