Архів
Відділ астрофізики та елементарних частинок
  • Ромбоедричний багатошаровий графен разом із берналівським двошаровим графеном належить до нового класу кіральних двовимірних електронних систем, які характеризуються низькоенергетичним гамільтоніаном, що має кіральні властивості. Обчислено динамічну поляризаційну функцію у недопованому ромбоедричному багатошаровому графені з динамічно згенерованою щілиною. Враховуючи динамічну поляризаційну функцію отримано самоузгоджене рівняння для щілини чиї розв'язки показали, що щілина є максимальною у ромбоедричному тришаровому графені. Показано, що із подальшим збільшенням числа шарів щілина монотонно зменшується внаслідок того, що ефекти екранування в рівнянні для щілини виграють порівняно з ефектами зменшення кривизни електронних енергетичних зон.
    В.П. Гусинін, Е.В. Горбар
  • Обчислено в лідируючому порядку теорії збурень радіаційні поправки до аксіального струму в ефекті кірального розділення в квантовій електродинаміці з ненульовою густиною ферміонів у зовнішньому магнітному полі. Хоча в літературі існували аргументи, які визначали аксіальний струм за допомогою кіральної аномалії через топологічний внесок найнижчого рівня Ландау у вільній теорії, було знайдено, що квантово електродинамічна взаємодія призводить до нетривіальних радіаційних поправок до аксіального струму. Прямі розрахунки проведені у лінійному порядку по зовнішньому магнітному полю показали, що нетривіальні радіаційні поправки до аксіального струму забезпечуються при ненульовій густині ферміонів сингулярністю ферміонного пропагатора на поверхності Фермі.
    Е.В. Горбар
  • Фазовий перехід конфайнменту сильно вплинув на динаміку раннього Всесвіту. Віттеном була помічена можливість того, що частина кольорових об'єктів – кварків, глюонів – уникнула фазового переходу, залишилася у виді островків кольорових об'єктів, названих кварк-глюонними нагетами (кварковими нагетами – КН). Було розглянуто еволюцію Всесвіту, заповненого КН, на пізньому етапі його еволюції, коли вже сформувалися неоднорідності, такі, як галактики 1-ї або 2-ї групи. На такому пізньому, нелінійному етапі гідродинамічний підхід непридатний для аналізу. Замість нього використовують механічні аналоги. Він описує явища всередині комірки однорідності, дає хороший спосіб для вивчення скалярних збурень в різноманітних космологічних моделях. Була доведена сумісність космологічних моделей, що містять КН, з механічним підходом. З цією метою вивчалась модель Всесвіту, заповненого пильовою матерією (як баріонною, так і темною), радіацією, а також КН. На пізньому етап еволюції, а також для відстаней значно менших за масштаби однорідності, які близькі до 190 Mpс, наш Всесвіт сильно неоднорідний. Необхідно брати до уваги неоднорідності у виді галактик, груп, а також кластерів галактик. Ми припускали, що радіація, а також КН флуктуюють навколо деяких середніх значень. Ці флуктуації, а також неоднорідності збурюють метрику ФРВ, тому зручно користуватись механічним методом. Це дало змогу врахувати невеликий домішок кольорових об'єктів (КН), які збереглися після фазового переходу конфайнмента.
    Л.Л. Єнковський
  • В рамках квантової геометродинаміки проаналізовано динаміку всесвіту, що розширюється. Показано, що рівняння квантової теорії можна звести до рівнянь Ейнштейна з додатковим джерелом гравітаційного поля, що має квантову природу. Після усереднення по відповідних квантових станах скалярного поля, яке відіграє роль сурогата первинної матерії, класичне джерело гравітаційного поля набуває форми баротропної рідини. Знайдено точний роз'вязок нелінійного рівняння для фази хвильової функції в моделі вільного скалярного поля і показано, що усереднене вільне скалярне поле перетворюється у спінову рідину Вейссенгоффа. У квазікласичному наближенні отримані рівняння співпадають з рівняннями теорії Ейнштейна-Картана. Проаналізовані випадки, коли внесок квантових ефектів у гравітаційну взаємодію стає помітним на макроскопічних (космологічних) масштабах. Продемонстровано, що, якщо не вся, то принаймні частина таких компонент матерії-енергії як темна матерія, темна енергія може мати квантове походження.
    В.В. Кузьмичов
  • Наведено сучасний статус непрямих досліджень темної матерії в гамма-діапазоні, включаючи заявлену недавно лінію-кандидат на енергії ~130 ГеВ. Показано, що для вирішення питання про походження цієї лінії-кандидата (інструментальне, астрофізичне, розпад чи анігіляція частинок темної матерії) необхідні спеціальні спостереження центральної області Галактики за допомогою запланованої в 2018 році гамма-обсерваторії ГАММА-400.
    Д.А. Якубовський, Д.І. Малишев
  • Показано, що існуючі обмеження на параметри темної матерії, що розпадається в кеВному діапазоні, можуть бути суттєво посилені за допомогою космічної обсерваторії LOFT (Large Observatory for X-ray Timing), яка є однією з чотирьох місій, вибраних Європейським космічним агенством для проекту Cosmic Vision, з можливістю запуску на початку 2020х років. За допомогою спеціально розроблених моделювань, які враховують існуючі (Requirement), перспективні (Goal) характеристики інструменту LAD (Large Area Detector) на борту LOFT, показано, що існуючі обмеження на параметри темної матерії, що розпадається, можуть бути посилені в 10-30 разів на широкому інтервалі енергій 1.5-30 кеВ. Це робить проект космічної обсерваторії LOFT придатним не лише для дослідження ряду астрофізичних задач, але й дає нагоду перевірити область параметрів фізики за рамками Стандартної моделі, недоступну жодному з існуючих або затверджених до фінансування наземних або космічних експериментів.
    Д.А. Якубовський
  • За допомогою супутника Fermi проведено виміри, отримано обмеження зверху на потік випромінення від відомого джерела Cyg X-1 у діапазоні 0.03–300 ГеВ. Результати представлено окремо для жорсткого, м'якого спектрального станів джерела. У жорсткому стані спостережено слабке стале випромінення у діапазоні 0.1–10 ГеВ із степеневим спектральним законом з індексом Γ ≃ 2.6 ± 0.2. Цей результат дає сильне обмеження зверху на комптонівське випромінення радіо-джету, який простежується у даному спектральному стані. За припущення про синхротронну природу випромінення у МеВ-ному діапазоні отримано оцінку знизу на величину магнітного поля у джеті. Результати спостережень у ГеВ-ному діапазоні дозволяють значно обмежити параметри моделей гарячих акреційних потоків, згідно з якими гамма-промені продукуються через розпад нейтральних піонів, що виникають при зіткненнях високо-енергетичних іонів у внутрішніх частинах потоку. Результати спостережень у м'якому стані обмежують параметри прискорення електронів у зовнішній нетепловій короні навколо теплового акреційного диску. Зокрема, випромінення корони у ділянці спектру вище за 30 МеВ має бути досить слабким, що можна пояснити поглинанням γ-квантів у взаємних зіткненнях з породженням пар частинок. Розмір корони у цьому випадку не може перевищувати декілька десятків гравітаційних радіусів центральної чорної діри.
    Д.І. Малишев
  • Поаналізовано багато-хвильові спостереження (від радіо до ТеВ гамма-променів) у 2010–2011 рр проходження періастру подвійної системи PSR B1259-63, яка є унікальною високо-масивною гамма-випромінюючою подвійною системою, одним із компаньонів у якій є молодий пульсар. За допомогою радіо-спостережень високої роздільної здатності вперше наведено беззаперечний доказ дифузного радіо-випромінення навколо пульсару. Спостереження Fermi телескопу показали несподівані спалахи системи у ГеВ-діапазоні енергій, близько 30 днів після проходження періастру. Ми об'єднали ГеВ данні із даними у інших діапазонах енергій, щоб прояснити походження цих спалахів. Не було знайдено жодних ознак змінності у радіо, рентгенівському чи ТеВ-діапазонах під час спалахів у ГеВ діапазоні. Наші оптичні спостереження виявили значну змінність біля періастру у лінії випромінення Hα , що може бути пояснене гравітаційною взаємодією між пульсаром, акреційним диском. Напівширина Hα лінії починає зростати з декількох днів до періастру до декількох днів після нього, і спадає між 18, 46 днями після періастру. У близькому інфрачервоному діапазоні спостерігається подібний спад у лінії Brγ між 40-м, 117-м днем після періастру. Припускаючи ідеалізований акреційний диск, така поведінка лінії Hα відповідає збільшенню густини, маси, розміру диску, яке після проходження періастру переходить у зменшення відповідних параметрів. Обговорюється можливість пояснення ГеВ спалаху різким зменшенням розміру акреційного диску, а також можливий фізичний зв'язок між станом диску, спостережуваним гамма-випроміненням.
    Д.І. Малишев
  • Досліджено дифузний фон гама-випромінення в околі галактичної площини на енергіях 60–200 ГеВ. Показано, що спектр цього випромінення змінюється в просторі, допускаючи значні особливості, порівнюючи з гладкою усередненою степеневою залежністю. Енергія і форма особливостей змінюється в залежності від точки спостереження на небі. Доведено, що спектральна особливість в околі 130 ГеВ, яка була знайдена в декількох регіонах в околі галактичного центру і галактичної площини не може бути інтерпретована як гамма-лінія, проте може бути компонентою дифузного випромінювання, що має інструментальне або астрофізичне походження. Пояснення цієї лінії розпадом темної матерії видається сумнівним.
    Д.І. Малишев
  • Побудовано карту неба в жорсткому рентгенівському діапазоні з детальним урахуванням систематичної похибки. Адаптовано для відображення результатів аналізу даних супутника XMM-Newton спеціалізований веб-інтерфейс http://skyview.virgoua.org для доступу до карт неба. Розміщено в вільний доступ карти неба в жорсткому рентгенівському, гамма-діапазоні.
    Д.І. Малишев, Д.О. Савченко, Д.А. Якубовський
  • Здійснено теоретичний аналіз бозе-ейнштейнівської конденсації газу магнонів, утворених завдяки потужній накачці в тонких ферімагнітних плівках залізо-ітрієвого гранату як системах скінченного розміру. При цьому враховано таку властиву цьому магнітному матеріалу обставину, як наявність мінімума в спектрі спінових хвиль при повному значенні хвильового вектора. Введено поняття про високотемпературну бозе конденсацію, описано її характерні риси. З'ясована роль граничних умов для спінових змінних і показано, що у випадку вільних спінів на межах зразка в системі може формуватися магнонна гратка. Знайдені умови, що сприяють її утворенню.
    А.І. Бугрій
  • Для спінових систем з симетріями Z(2), Z(3) обчислено вільну енергію у вигляді скінченної суми за відношеннями (ітерованих) головних власних значень трансфер матриці. Показано, що для моделі Ізинга на смузі шириною M = 16 наближене значення вільної енергії стає практично невідрізним від точного вже після 5 ренормгрупових ітерацій. Розглянуто спінову систему з симетрією Z(5) на смузі шириною М. Проаналізовано фазову структуру моделі в площині констант зв'язку t1, t2. Отримано положення чотирьох фіксованих точок, що відповідають: 1) стандартній моделі (t1=t2); 2) векторній моделі (t1, t2 параметрично зв'язані); 3), 4) додаткові фіксовані точки t1=0.589, t2=0.053, симетрична їй t1= 0.053, t2=0.589. Таким чином, отримана загальна структура фіксованих точок моделі. Показано, що критична експонента ν в додаткових фіксованих точках прямує до нескінченності з ростом ширини смуги M, що вказує на те, що ці точки відповідають фазовому переходу нескінченного порядку. В усіх розглянутих моделях, у випадках, коли відомі точні результати, даний підхід демонструє дуже добре їх відтворення.
    В.А. Кушнір
  • Знайдено, що явне врахування границь впливає на об'ємну мікроструктуру гелію-II. Зокрема, у виразах для енергії фонона, енергії основного стану системи з'являється додатковий топологічний множник 2–d порівняно з відомими формулами для циклічної системи (тут d – кількість нециклічних координат).
    М.Д. Томченко
  • Запропоновано новий підхід до проблеми граничних умов для збурень скалярного типу в теорії світу на брані. Він полягає у розгляді топології просторово замкнутого всесвіту, що обмежує компактну область у чотиривимірному просторі. У даному просторі не існує іншої границі, крім самої брани, тому конфігурація характеризується як багатовимірна теорія без границь (no-boundary). Показано, що рівняння для скалярних збурень ефективно замикаються на брані у такому підході, якщо її просторова кривина є малою. Знайдено дві додаткові моди еволюції збурень густини матерії, присутність яких принципово відрізняє дану модель від стандартної космології, основаної на загальній теорії відносності.
    О.В. Візнюк, Ю.В. Штанов
  • Проведено оцінку залишкового магнітного поля на надвеликих просторових масштабах в сценарії інфляції у мінімально відкритому Всесвіті. Показано, що очікувана амплітуда магнітного поля на масштабах, більших за масштаб кривини простору, не може перевищувати 10–59 Гс у даному сценарії.
    Ю.В. Штанов
  • Обчислено швидкість народження частинок після космологічної інфляції в інфляційних сценаріях на основі бозону Хіггса, в моделі Старобінського з урахуванням розширення Всесвіту. Показано, що в даних моделях явище параметричного резонансу не виникає, і теорія збурень у борнівському наближенні дає для швидкості народження частинок вирази, що збігаються з відповідними виразами у просторі Мінковського.
    Ю.В. Штанов
  • Представлено класичні розв'язки О(3) нелінійної сігма моделі з параметризацією сфери S2 ортогональними хвильовими векторами (граткою). Розв'язки системи диференціальних рівнянь редукуються до рівнянь Ліувілля, sin-, sinh- Гордон рівнянь через рівняння самодуальності Белавіна-Полякова. О(3)- нелінійна сігма модель є континуальною моделлю антиферомагнетиків. Дано також розв'язки типу хвильового кристалу для SO(5) нелінійної сігма моделі як моделі високотемпературної надпровідності купратів. Побудовано конформні калібрувально-інваріантні тензорні закони збереження для абелевих р-форм калібрувальних теорій, конформної гравітації Янга, як білінійних форм дуальних по Ходжу напруженості полів, конформних полів Кіллінга. Ці тензорні струми існують в критичних розмірностях простору-часу, в яких тензор енергі-імпульсу є безслідовим.
    О.І. Бацула
  • Досліджено ефект Казимира для зарядженої скалярної матерії у сталому, однорідному зовнішньому магнітному полі. У загальному випадку отримані кінцеві вирази для поверхневої густини вакуумної енергії, тиску на граничну поверхню. Розглянута асимптотична поведінка густини вакуумної енергії, тиску у випадках сильного, слабкого зовнішнього магнітного поля. Доведено, що у сильному зовнішньому магнітному полі густина вакуумної енергії практично не залежить від особливостей граничних умов.
    Ю.О. Ситенко, С.А. Ющенко
  • Розроблено реджеометричну (Редже+геометрія) модель для лептон-адронних, адрон-адронних процесів. Новим у цьому підході є те, що: а) ці два різні класи реакцій розглядаються на спільній основі, а також: б) економія у виборі вільних параметрів, більшість яких є спільною для різних класів процесів - глибоко-віртуального ексклюзивного розсіяння Комптона, ексклюзивного дифракційного народження векторних мезонів, пружного розсіяння протонів.
    Л.Л. Єнковський
  • Досліджено кіральну асиметрію нормального основного стану в квантовій електродинаміці з ненульовою густиною ферміонів у зовнішньому магнітному полі. Обчислено власну енергію електрона в квантово-електродинамічній плазмі в лідируючому порядку теорії збурень по константі зв'язку і в лінійному порядку відносно зовнішнього магнітного поля. Знайдено, що кіральна асиметрія нормального основного стану системи характеризується двома новими діраківськими структурами. Одна з них є знайомим кіральним зсувом, який обговорювався у попередніх роботах де розглядалася модель Намбу-Йона-Лазініо. Інша структура є новою. Хоча вона формально виглядає як кіральний хімічний потенціал, однак вона є непарною функцією повздовжньої компоненти імпульсу, яка направлена вздовж магнітного поля. Причина появи цієї нової кіральної структури, яка зберігає парність, пов'язана з далекодіючим характером квантово-електродинамічної взаємодії. Знайдено форму поверхні Фермі у слабкому магнітному полі.
    Е.В. Горбар
Відділ фізики високих густин енергії
  • При дослідженні просторово-часової структури багато-піонної системи було показано, що при достатньо великих енергіях ядра-снаряда 40A ГеВ і більше ця система пі-мезонів перестає бути одним цілим, але розпадається на дві окремі просторові підсистеми ( краплі), які рухаються в протилежних напрямках із швидкостями які наближаються до швидкості світла зі збільшенням енергії зіткнення. Отримано, що головною властивістю цього розбиття на окремі краплі, є незалежність часу ділення від енергії зіткнення ядер. Висунуті аргументи, що ця властивість може пояснити так звану “загадку” відсутності збільшення інтерферометричних кореляційних радіусів з ростом енергії зіткнення ядер (“RHIC puzzle”).
    Д.В. Анчишкін
  • Запропоновано нову концепцію хімічного фрізаута дивних адронів в ядро-ядерних зіткненнях. Отриманий високоякісний опис всіх адронних множинностей, виміряних в ядро-ядерних зіткненнях за енергій ц.м. √s = 2.7--200 ГеВ/нукл., свідчить про те, що ніякого пригнічення в народженні дивних адронів немає, і що під час хімічного фрізаута вони знаходяться у повній хімічній рівновазі.
    К.О. Бугаєв, О.І. Іваницький
  • Запропоновано спеціальну нормалізацію сильно інтенсивних величин. Вона гарантує, що ці величини є безрозмірні, мають спільну шкалу, яка дає можливість кількісного порівняння флуктуацій різних екстенсивних величин. Розглянуто застосування цієї процедури для опису релятивістських ядро-ядерних зіткнень.
    М.І. Горенштейн
  • Ідеальну рідину, що її відкрито в експериментах з ультра релятивістськими важкими іонами, досліджено в моделі кваркового ансамблю з чотири-ферміонною взаємодією. Аналіз різних варіантів моделі веде до висновку про присутність фазового переходу рідина-пара в таких системах, як їх найбільш характерної риси. Наведено аргументи, що нестабільність кваркових крапель з малим числом кварків може бути пов'язана з можливим утворенням кірального солітону. Існування змішаної фази вакууму, барионної матерії пропонується, як можливе пояснення стабільності останньої.
    Г.М. Зінов'єв
Відділ квантової теорії молекул та кристалів
  • Досліджено механізм формування електролюмінесценції в лінійній молекулі, що знаходиться у контакті з металевими електродами. Показано, що електролюмінесценція стає можливою, якщо фотохромна група молекули відокремлена від електродів ковалентними зв'язками. Електролюмінесценція формується в умовах, коли різниця хімічних потенціалів між електродами починає перевищувати енергію збудження молекули, а перехід електрона від донуючого електрода до молекули відбувається резонансним шляхом. При цьому до збудження молекули дають внесок як стрибки електрона між електродами, молекулою, так і непружне міжелектродне тунелювання електрона з віртуальною участю зарядженого стану молекули.
    В.О. Леонов, Є.В. Шевченко, Е.Г. Петров
  • З'ясована роль обмінної взаємодії між неспареними електронами оптично збудженої молекули у формуванні перехідного, стаціонарного струму в молекулярному діоді. Показано, що при слабкій обмінній взаємодії та, таким чином, незначній різниці в енергіях між синглетним, триплетним збудженими станами пікове, стаціонарне значення фотоструму мало відрізняються одне від одного. Однак, при великій обмінній взаємодії пікове значення фотоструму може перевищувати його стаціонарне значення на декілька порядків. Причина полягає в тому, що триплетний стан починає виконувати роль пастки для оптичного збудження, блокуючи перенос електрона від одного електрода до іншого.
    В.О. Леонов, Е.Г. Петров
  • Проведено дослідження провідних властивостей лінійної органічної молекули, що містить локалізовані зв'язки. Показано, що за провідні властивості такої молекули відповідають електрони, які знаходяться на заповнених локалізованих орбіталях. При цьому трансмісія зарядів через молекулу обумовлена суперобмінною взаємодією між локалізованими орбіталями, а нелінійний струм, що виникає, пов'язаний з міжелектродним тунелюванням електронів за участі тих самих орбіталей. Результати теорії добре узгоджуються з експериментальними даними по провідності триметил-ацетилен молекули, що містить два потрійні, один подвійний хімічні зв'язки.
    О.Л. Капітанчук, Е.Г. Петров
  • Запропоновано мікроскопічну модель нестаціонарної наносистеми, що контактує із конденсованим середовищем. На прикладі біомолекулярного рецептора з'ясовано роль флуктуацій середовища дихотомічного, трихотомічного типів у формуванні керування кінетичними, кооперативними властивостями рецептору. Встановлено, що порівняно із дихотомічними флуктуаціями наявність трихотомічних флуктуацій не впливає на можливість виникнення фрактальної кооперативності, яка є загальною для рецепторів, але завдяки ефекту стохастичного звужування ширини енергетичних рівнів може у декілька раз прискорювати їх температурно-незалежну десенситизацію.
    В.І. Тесленко
  • Запропоновано кінетичну модель для опису послідовної електронної трансмісії через окрему молекулу розміщену між двома металевими наноелектродами, вставлену між двома нанорезонаторами. Розраховано спектр електролюмінесценсії і виявлено ефект її підсилення за умови коли енергія збудженого стану молекули знаходиться поблизу енергії поверхневих плазмонів нанорезонатора. Виявлено ефект вибіркового підсилення електрон-коливальних сателітів молекули, досліджено його властивості в залежності від відстані між двома нанорезонаторами.
    Я.Р. Зелінський
Відділ квантової електроніки
  • Отримано рівняння динаміки намагніченості для криволінійної феромагнітної плівки довільної форми. Показано, що у випадку сильноанізотропних плівок вплив кривизни еквівалентний появі ефективного неоднорідного магнітного поля.
    В.П. Кравчук, Ю.Б. Гайдідей
  • Побудовано низку нових двокомпонентних напівдискретних нелінійних інтегровних систем з фізичними ознаками нелінійної екситон-фононної (електрон-фононної) моделі Давидова-Кислухи на одновимірній ґратці.
    О.О. Вахненко
  • Визначено моди іон-фосфатних коливань лівозакрученої ДНК (Z-форми) з розташуванням іонів в жолобі, біля фосфатів подвійної спіралі. Надано інтерпретацію експериментальним спектрам КР, знайдено специфічну моду іон-фосфатних коливань (150 см-1) Z-ДНК.
    С.Н. Волков, С.М. Перепелиця
Відділ математичних методів в теоретичній фізиці
  • Запропоновано нову модель деформованого Бозе-газу, в основі якої – структурна функ-ція, що поєднує q-деформацію, квадратично-нелінійну деформацію. Ця модель уможливлює ефективний опис взаємодіючого газу композитних бозонів, чи по-іншому квазибозонів (2-ферміонних або 2-бозонних). На основі використання певного узагальнення похідної Джексо-на отримано вираз для повного числа частинок, деформований віріальний розклад і перших п'ять віріальних коефіцієнтів. Це відповідає віріальному розкладу для газу композитних бозонів із деякою нетривіальною взаємодією між ними.
    О.М. Гаврилик, Ю.А. Міщенко
  • Побудована багатопараметрична деформація двовимірної конформної теорії поля. Знай-дена полюсна структура добутку голоморфної компоненти тензора енергії-імпульса і первин-ного конформного поля. Побудовано реалізацію деформованої алгебри Вірасоро на конформ-них полях теорії. Обчислена двоточкова кореляційна функція цієї теорії.
    І.М. Бурбан
  • Загальні чотириточкові конформні блоки квантової конформної теорії поля із централь-ним зарядом c=1 на сфері Рімана виражаються як коефіцієнти Фур'є перетворення тау-функції рівняння Пенлеве VI по відношенню до однієї з констант інтегрування. На основі цього було показано, що для c=1 матриця злиття (матриця переходу між s-, t-канальними конформними блоками) співпадає з коефіцієнтом зв'язності, який пов'язує асимптотичні розклади тау-функ-ції в околах різних критичних точок. Кінцевий результат для цих величин дається явно через відношення двох добутків G-функцій Барнса з аргументами, що виражаються через конфор¬мні розмірності чи дані монодромії.
    М.З. Іоргов, О. Лісовий, Ю.В. Тихий
Відділ математичного моделювання
  • Побудовано математичну модель роботи банку на основі введеної концепції базової моделі роботи банку й структур, що її породжують: динаміки нижньої межі стратегії інвестування банком в ризикові й неризикові активи, динаміки нижньої межі стратегії залучення депозитів на рахунки банку й динаміки верхньої межі виплат за зобов'язаннями. Побудовано динаміку нижньої межі капіталу банку й за умов сприятливого інвестування в активи економіки отримано оцінку для ймовірності банкрутства банку, яка залежить від величини капіталу, що забезпечує ліквідну поточну роботу банку, вибору інвестиційної стратегії, обмежень на виплати за зобов'язаннями, рівня початкового капіталу, величини максимальних виплат.
Відділ теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах
  • Вивчено проходження частинки зі спіном крізь потенціальний бар'єр скінченої ширини, який характеризується кіральною, або гвинтовою, симетрією, при урахуванні спін-орбітальної взаємодії. На основі точного аналітичного розв'язку рівняння Шредингера розраховані коефіцієнти проходження і відбиття і показано, що такі бар'єри виявляють ефект спінової селективності. Іншою мовою, встановлено, що і немагнітні потенціали можуть спричинити спіновий струм за умови відсутності у них дзеркальної симетрії. Із застосуванням отриманих виразів кількісно вперше описані експерименти з проходження фотоелектронів через шари впорядкованих на підкладці молекул ДНК. Передбачено осциляційну залежність спінового струму від ширини бар'єру.
    О.О. Єремко, В.М. Локтєв
  • Досліджено рух солітона (флюксона) у двовимірному джозефсонівському переході з смугоподібною неоднорідністю, яка належить до класу мікрозакороток і є лінією, зорієнтованою перпендикулярно до напрямку руху флюксона. Розраховано випромінювання, викликане розсіюванням флюксона на неоднорідності, яке має резонансну залежність від швидкості флюксона, що принципово відрізняється від випадку точкової домішки, коли така залежність є монотонно зростаючою.
    Я.О. Золотарюк
  • Вивчено вплив температури електронів на поглинання, розсіювання світла металевими наночастинками при збудженні поверхневого плазмону. Одержані формули для тензорів електропровідності, полярізуємості при скінчених температурах електронів. Знайдені електропровідність, форма резонансу поверхневого плазмону для сферичної металевої наночастинки. Результати дозволяють описати різні кінетичні явища в таких сфероїдальних частинок, які знаходяться у діелектричному середовищі.
    М.І. Григорчук
Відділ обчислювальних методів теоретичної фізики
  • У бінарній шаруватій кристалічній системі з ізоморфними нановключеннями встановлене існування двох типів розташування нанокристалів: на площині шару, вздовж лінійних дефектів структури основного кристалу. В межах запропонованої моделі показано, що передача енергії збудження до нанокристалів першого типу здійснюється електронно-дірковим і екситонним механізмами; для нанокристалів другого типу переважаючим є електронно-дірковий механізм. Врахування електрон-фононної взаємодії при розрахунках енергетичних характеристик системи дозволило ідентифікувати кристалічну 4Н-модифікацію домішкових нановключень.
    Н.В. Глосковська
  • Вивчені надпровідні властивості наночастинок дибориду магнію, які були отримані останнім часом. Досліджено двощілинну надпровідність нанорозмірної системи в межах дворівневої моделі. Вперше отримані рівняння для двох щілин, енергії конденсації для такої системи.
    С.П. Кручинін
  • Вперше показана спроможність фулеренів утворювати димери атомів благородних газів у фулереновій порожнечі: так, довжина He-He зв'язку у He2@C60 дорівнює 1.936 Å. Для експериментального виявлення цих ендофулеренів у рамках часово-залежної теорії функціонала густини з ван-дер-ваальсовими корекціями нами був розрахован ультрафіолетовий спектр He2@C60 з пиками поглинання при ~360 нм, широкою смугою 450-650 нм.
    Є.С. Крячко
  • Показано, що прояви мономерної кооперативності, спостережені у функціонуванні деяких ферментів (гексокіназ, оксидаз, переносників, ін.), особливо в недавніх експериментах з поодинокими макромолекулами, не можуть бути ані кількісно, ані якісно описані модифікаціями схеми Міхаеліс-Ментен. Натомість вони пояснюються досить природним чином в межах розвинутої нами нелінійної теорії сорбції.
    Л.М. Христофоров
Відділ прикладних проблем теоретичної фізики
  • Для квантових систем декількох частинок із парним локальним потенціалом, додатковою нелокальною (сепарабельною) взаємодією показана можливість існування таких незвичних ефектів, як наявність вузлів у повносиметричній хвильовій функції найнижчого основного стану, виродження основного стану системи, його нетривіальна перестановна симетрія (для систем з трьома, чотирма, а також більшою кількістю частинок). Досліджено особливості розподілів густини, зокрема ефекти гало, в системах двох, трьох, чотирьох частинок із нелокальною взаємодією. Встановлені ефекти підтверджені в конкретних розрахунках для трикластерних, чотирикластерних ядер 6Не, 6Li, 10Ве і 10С.
    І.В. Сименог, Б.Є. Гринюк
  • Для двовимірних кулонівських систем типу симетричних тріонів у варіаційному підході отримано симетричний, антисиметричний терми. Дано якісне пояснення діаграм стабільності в рамках адіабатичного наближення Борна-Опенгаймера. Виконано аналіз отриманих асимптотик енергетичних термів для довільної вимірності простору, запропоновано апроксимаційні формули для двовимірного випадку. Встановлено аномальну залежність мультипольних моментів від вимірності простору.
    І.В. Сименог, В.В.Михнюк, Ю.М.Бідасюк
Відділ синергетики
  • Побудована теорія взаємодії коллоїдних частинок в смектичному рідкому кристалі. Враховуючи факт природнього обмеження можливих деформацій смектичного рідкого кристалу розміром шарів, вдалося отримати вираз для енергії взаємодії в усьому діапазоні відстаней. Немонотонний характер взаємодії вказує на можливість утворення різноманітних структур в системі коллоїдних частинок в смектичному рідкому кристалі.
    О.М.Товкач, Б.І. Лев
  • Запропонована теорія формування комірчаних структур в конденсованих середовищах. Показано, що формування комірчаних структур в системах частинок з відомим характером взаємодії має однакову природу. Запропоновано статистичне описання таких структур і визначені термодинамічні умови їх утворення.
    Б.І. Лев
  • Аналітично досліджено вплив наявності рефракції на статистичні властивості вихідного потоку збуджуючого зв'язуючого нейрону із затриманим зворотнім зв'язком
    О.К. Відибіда, К.Г. Кравчук
  • Запропоновано узагальнення теорії невпорядкованого металу, коли розсіювання квазічастинок на домішках обумовлено запізнюючою взаємодією. Показано, що в цьому випадку теорема Андерсона порушується в тому розумінні, що введення таких домішок у s -надпровідник збільшує критичну температуру. Величина збільшення критичної температури залежить від параметрів металу, домішок, їх концентрації. Домішки в розглянутому випадку відіграють роль каталізатора.
    К.В. Григоришин, Б.І. Лев
  • За допомогою математичної моделі знайдено автокаталітичні процеси, внаслідок яких утворюється самоорганізація, циклічність в динаміці циклу Кребса. Отримано фазопараметричну діаграма каскаду біфуркацій переходу до хаотичного режиму відповідно сценарію Фейгенбаума. Досліджено фрактальну природу знайденого каскаду біфуркацій.
    В.Й. Грицай
Відділ структури атомних ядер
  • Сформульовано загальний метод побудови фазових портретів квантових систем в просторі Фока-Баргманна. Метод застосовано до вільного руху одновимірної частинки, до частинки в полі потенціала Гауса, до двокластерної системи α+d. Фазовий портрет певного стану квантової системи, що характеризується енергією E, -- це густина розподілу імовірності по фазовим траєкторіям в цьому стані. Показано, що фазові портрети містять додаткову важливу інформацію про систему порівняно з хвильовими функціями в координатному чи імпульсному представленні. Густина розподілу для зв'язаного стану локалізована в малій області фазового простору, і всі фазові траєкторії фінітні. Фазовий портрет станів неперервного спектру містить як фінітні, так і інфінітні траєкторії. Із зростанням енергії внесок фінітних траєкторій зменшується, а інфінітні траєкторії скупчуються навколо класичних фазових траєкторій. Отже, простір Фока-Баргмана забезпечує неперервний перехід між квантовою і класичною механікою, дозволяє встановити, при якій саме енергії квантові фазові траєкторії наближаються до їх класичної границі.
    Ю.А. Лашко, Г.Ф. Філіппов, В.С. Василевський, М.Д. Солоха-Климчак
  • Досліджено структуру зв'язаних станів ядра 10В. Для опису цього ядра було залучено мікроскопічну трикластерну модель. Ядро 10В моделювалось як трикластерна система, що складається із двох α-частинок, дейтрона. Ця конфігурація має мінімальну енергію порогу серед інших трикластерних каналів, дає змогу врахувати домінуючі двокластерні канали розпаду ядра 10В. Детально досліджено вплив розмірів взаємодіючих кластерів, параметрів нуклон-нуклонного потенціалу на енергію зв'язаних станів. Показано, що спін-орбітальні компоненти потенціалу суттєво впливають на енергію зв'язаних станів, на їх взаємне положення. Розраховано спектроскопічні фактори для віртуального розпаду основного, збуджених станів на три фрагменти α+α+d. Вони визначають ступінь кластеризації, ефект принципу Паулі в даному енергетичному рівні. Визначено, як змінюється форма, розміри ядра в залежності від енергії збудження.
    В.С. Василевський, О.В. Нестеров, Т.П. Коваленко
Відділ теорії та моделювання плазмових процесів
  • Запропоновано узагальнення моделі фазових переходів на випадок урахування вищих порядків градієнту параметра порядку, що дозволяє описати формування просторово неоднорідних структур. Досліджено властивості простої моделі, що враховує зв'язок параметра порядку, його градієнта. Запропонована модель є аналогом механічного нелінійного осцилятора з масою, що залежить від координати. Отримано точний розв’язок такої моделі, який описує розподіл параметра прядка у випадку розпаду спінодалей.
    Б.І. Лев, А.Г. Загородній
  • Досліджено нелінійні режими розвитку одновимірних параметричних нестійкостей довгохвильових ленгмюрівських збуджень у граничних випадках малих, великих значень енергії поля. Показано, що енергія іонів при насиченні нестійкостей виявляється пропорційною відношенню лінійного інкремента до власної частоти, якщо початкова енергія поля перевищує теплову енергію плазми. Встановлено, що перетин траєкторій іонів поблизу каверн густини є причиною зриву нестійкості.
    А.Г. Загородній, О.М. Єгоров, В.I. Карась, А.Ф. Aлісов, О.В. Болотов, В.I. Голота, І.В. Карась, І.А.Загребельний
  • Досліджено перенесення замагнічених частинок в полі двовимірної турбулентності, розглянуто найбільш складний для теоретичного опису випадок довготривалих кореляцій. Запропоновано нову процедуру побудови лагранжевих кореляційних функцій, через які визначаються характеристики дифузійних процесів. На прикладі цієї ж задачі в деталях проаналізовані можливості альтернативних підходів, що розвивалися останнім часом, і які базуються на методі “декорельованих траєкторії”. Порівняння з числовим моделюванням показало, що запропонований нами опис задовільно відтворює результати моделювання і є ефективнішим за існуючі методи.
    А.Г. Загородній, О.М. Черняк, В.І. Засенко
Відділ теорії ядра і квантової теорії поля
  • Досліджена можливість утворення магнітного поля космічною струною, що виникла в результаті фазового переходу деконфайнмент-конфайнмент у ранньому Всесвіті. Знайдені теоретичні оцінки замагнічення навколишньої плазми внаслідок її взаємодії з магнітним полем космічної струни.
    Ю.О. Ситенко
  • На основі квантового Т-матричного формалізму для опису взаємодії зарядженої частинки і комплексу аналітичнo розв'язанo неоднорідне інтегральне рівняння Ліпмана-Швінгера у випадку кулонівської взаємодії, що послідовно враховує віртуальне багатократне розсіяння в системі, і виведено загальну формулу для всіх електричних мультипольних поляризовностей воднеподібного атома.
    В.Ф. Харченко
  • Вивчено вплив різниці мас зарядженого, нейтрального р-мезонів на низькоенергетичні параметри нуклон-нуклонного розсіяння в синглетному спіновому стані. Використовуючи останні експериментальні результати робіт по дослідженню реакції nd-розвалу, розраховано значення нейтрон-нейтронних довжини розсіяння ann=-16.59Фм, ефективного радіуса rnn=2.83Фм.
    В.О. Бабенко, М.М. Петров
  • Була запропонована модель омічного контакту як шматочка металу скінченної ємності, прикріпленого до межі зразка з квантовим ефектом Хола. Було показано, що заряджені стани на такій межі можуть мати слабку взаємодію з нейтральними збудженнями в омічному контакті.
    І.П. Левківський
Відділ комп’ютерного забезпечення наукових досліджень і науково-технічної інформації
  • Забезпечено надійне функціонування Регіонального операційного центру національної грід-ініціативи України (NGI_UA) як частини європейської грід– інфраструктури проекту EGI, надійну роботу і розвиток кореневих сервісів NGI_UA, зокрема: системи тестування доступності грід–сайтів (Nagios monitoring EGI); системи WMS (системи керування завантаженням); Top-BDII (інформаційна система верхнього рівня); MyProxy (мережеве сховище сертифікатів), SGAS (система обліку використання ресурсів для ARC), GGUS проекту EGI.eu (системи підтримки грід–користувачів).
    С.Я. Свістунов, О.В. Шадура, В.В. Пелих
  • Забезпечена атестація грід-сайтів УНГ, які підключаються до NGI_UA згідно правилами EGI, реєстрації ВО в структурі EGI.
    С.Я. Свістунов, О.В. Шадура, В.В. Пелих
  • Забезпеченна робота команди оперативних чергових NGI_UA по підтримці функціонування грід-інфраструктури NGI_UA,, проведено навчання команди оперативних чергових, менеджерів сайтів, адміністраторів грід-сайтів, відповідальних за безпеку грід-сайтів.
    С.Я. Свістунов, О.В. Шадура
  • Розроблена, створена методика підключення до грід гетерогенної структури медичного закладу. Центральним елементом методики є PACS-система, що кешує. Вона зв'язує між собою діагностичні відділення ІССХ іМ.М.М. Амосова НАМНУ, забезпечує централізований доступ до грід системи зберігання медичних зображень. Це дає можливість лікарям-діагностам працювати у звичному середовищі, "мати під рукою" усі медичні зображення поточного пацієнта, що були зроблені раніше, зберігаються у грід.
    С.Я. Свістунов, А.Ю. Шевченко
  • Розроблений і встановлений на сервері ІССХ іМ.М.М. Амосова НАМНУ спеціальний Web-портал доступу до грід. Він дозволяє копіювати файли даних від кэширующего PACS у грід сховище, завантажувати файли даних на локальний комп'ютер, обчислювальний елемент, відправляти завдання в грід інфраструктуру для обробки медичних даних.
    А.О. Литовченко, В.В. Юрченко, А.О. Литовченко