Архів
Відділ астрофізики та елементарних частинок
  • В квантовій космології вперше розроблено схему, яка містить послідовне трактування фізичного змісту хвильової функції всесвіту і розраховано імовірність квантового народження (тунелювання) замкнутого малого всесвіту від великого материнського всесвіту.
    П.І. Фомін, Ю.В. Штанов
  • Розглянуто простір-час, утворений декількома частинами, що мають спільну часоподібну границю. Встановлено граничні умови для полів різних спінів і виведено закони проходження хвиль через спільну границю. Ці закони виявляються однаковими для полів всіх спінів. Як приклад, розглянуто випадок розгалудженого чотиривимірного простору-часу, що може виникати в теорії квантового утворення замкнутого всесвіту на фоні великого материнського всесвіту.
    П.І. Фомін, Ю.В. Штанов
  • Досліджено комптонівське розсіяння в сильному зовнішньому магнітному полі в резонансних умовах з урахуванням поляризації електрона. Ці розрахунки є важливими для застосування в фізиці пульсарів, що містять великі магнітні поля, до 1012–1013 Гс.
    П.І. Фомін
  • Вперше розв'язано рівняння Бете–Солпітера, що описують двокваркові зв'язані стани в фазі кольорової надпровідності в квантовій хромодинаміці з двома, трьома кварковими ароматами, ненульовою баріонною густиною. Показано, що в теорії з двома ароматами існує нескінченне число двокваркових зв'язаних станів з нульовим спіном і отримано явний вираз для спектру цих станів. В теорії з трьома ароматами, на відміну від випадку двох ароматів, не існують радіальні збудження в каналі двокваркових станів з квантовими числами Намбу–Голдстоунівських бозонів. Показано, що причиною цього є механізм Мейсснера–Хіггса, який приводить до генерації маси всіх восьми глюонів (у випадку двох ароматів механізм Мейсснера–Хіггса приводить до генерації маси лише п'яти з восьми глюонів).
    В.А. Міранський, І.А. Шовковий
  • Техніку сумування PADE застосовано для дослідження властивостей бета-функції в квантовій хромодинаміці з різними числами кваркових ароматів N. Показано, що, коли N перевищує критичне значення Nc, приблизно рівне 10, то в теорії існує інфрачервоно-стабільна нерухома точка і, як наслідок, не відбувається має конфайнмент кварків. Якщо ж N < Nc, то бета-функція має полюс, що відповідає інфрачервоно-стабільному атрактору. Існування такого атрактор свідчить про наявність механізму кон-файн-менту.
    В.А. Міранський, І.А. Шовковий
  • Показано, що завдяки вибору зручної ("фізичної") калібровки вдається отримати точні результати в головному наближенні по константі α при розв'язку непертурбативної задачі про динамічне порушення кіральної симетрії в квантовій електродинаміці в сталому зовнішньому магнітному полі.
    В.А. Міранський, В.П. Гусинін, І.А. Шовковий
  • Досліджено нелінійне рівняння Швінгера–Дайсона для пропагатора калібрувального бозона в тривимірній КЕД. Показано, що знайдений непертурбативний розв'язок приводить до нетривіальної інфрачервоно-стабільної фіксованої точки кількісно близької до точки, що існує в головному розкладі по 1/N (де N є число ароматів). В калібровочній моделі Намбу–Йона-Лазініо знайдено розв'язок рівняння для юкавської вершини в наближенні однофотонного обміну і отримано аналітичний вираз для пропагатора складених ферміон-антиферміонних зкалярних частинок. Обчислено масу, ширину цих складених частинок поблизу лінії фазового переходу в залежності від константи зв'язку і числа ароматів. Вказано на можливість застосування отриманих результатів для опису збуджень типу частинка–дірка, що спостерігаються в високотемпературних з'єднаннях.
    В.П. Гусинін
  • Вивчено вплив флуктуації фази параметра порядка на надпровідні, нормальні властивості простої двовимірної системи з локальним чотириферміонним притяганням. В наближенні відсутності зв'язку між зарядовими, спіновими степенями вільності отримано аналітичний вираз для спектральної функції ферміона. Показано, що при температурах вищих за критичну і при урахуванні затухання в кореляторі фаз квантові флуктуації приводять до заповнення щілини в спектрі квазічастинок.
    В.П. Гусинін
  • Знайдено всі ефекти поляризації безмасового ферміонного вакууму сингулярним магнітним вихором. Доведено відсутність індукування аксіальної аномалії сингулярним зовнішнім полем.
    Ю.О. Ситенко
  • Запропоновоно модель дифракції, основану на уявленні про померон, як про скінченну суму драбинкових діаграм в КХД. Отримано вираз для повного перерізу з урахуванням діаграм, що включають дві глюонні перекладини, які дають вклад в повний переріз розсіяння адронів, пропорційний квадрату логарифма енергії. Шляхом обчислень в КХД, а также за допомогою підгонок за данними про розсіяння протонів і антипротонів показано, що коефіцієнти при степенях логарифмів спадають приблизно як 1:10.
    Л.Л. Єнковський
  • За допомогою дисперсійних методів обчислено уявну частину нелінійної траєкторії Редже і отримано значення ширин мезонних резонансів, що звідси випливають. Проведено порівняння з експериментальними даними по спектру мас частинок.
    Л.Л. Єнковський
  • Встановлено зв'язок (дуальність) між залежністю від Q2 (віртуальності фотона) для структурних функцій нуклонів при малих і великих х (доля импульсу кварка в нуклоні). Побудовано дуальну модель структурної функції за межами масової поверхні.
    Л.Л. Єнковський
  • Обчислено спін-спінову кореляційну функцію в двовимірній моделі Ізінга на гратці скінченних розмірів з періодичними граничними умовами. Отримано представлення, аналогічне формфакторному, для феромагнітної, парамагнітної областей параметру взаємодії. Виявлено характерні властивості знайдених виразів, які обумовлені скінченними розмірами системи. Досліджено асимптотичну поведінку довжини когерентності температурного, статистичного факторів як функцій розміру гратки.
    А.І. Бугрій
  • Досліджено проблему діагоналізації кутової трансфер-матриці в двовимірній моделі Ізінга за допомогою метода ферміонізації. Підтверджено, що кутовий гамільтоніан має безмасовий спектр. За допомогою представлення операторів порядку, безпорядку в методі кутової трансфер-матриці через дефекти на гратці виведено сплітаючі співвідношення між ферміонними операторами і операторами порядку, безпорядку.
    В.М. Шадура
  • Виведено польові рівняння для брани у п'ятивимірному просторі у випадку наявності у дії членів, що залежать від кривизни на брані. Вивчено деякі космологічні розв'язки отриманих рівнянь.
    Ю.В. Штанов
  • В так званому лінковому зображенні для двовимірних граткових SU(N) моделей отримано загальний вираз для коефіцієнтів 2-го порядку кореляційної функції для фіксованої відстані в термінах елементарних функцій Гріна. Даний вираз досліджено для одиничної відстані і показано, що результат не залежить від шляху. Досліджено розклад слабкого зв'язку одновимірної моделі SU(N), дано пояснення його неоднорідності по об'єму. Розглянуто вклад операторів голономії в низькотемпературний розклад в розмірності D = 2.
    В.А. Кушнір
  • Розглянуто термодинамічну границю деяких експоненційних поправок до розкладу слабкого зв'язку в двовимірних моделях. Обчислено середні значення операторів, що дають вклад в низькотемпературний розклад вільної енергії, з точністю до експоненційних поправок і показано, що ці поправки логарифмічно розбігаються по об'єму.
    В.А. Кушнір
  • Встановлено причину, за якою кути змішування в фазах замкнутого кольорового аромату, двофазній надпровідності в зовнішньому магнітному полі є різними. Хоча ароматова симетрія є порушеною в зовнішньому магнітному полі, всі значення щілин в дуальних просторах розв'язків є еквівалентними в фазі замкнутого кольорового аромату.
    Е.В. Горбар
  • Вивчено порушення кіральної симетрії в моделі Намбу–Йона-Лазініо в сталому зовнішньому магнітному полі в розмірностях простору-часу D > 4. Показано, що стале магнітне поле характеризується (D – 1)/2 параметрами. Дла максимального числа ненульових параметрів поля показано, що відбувається ефективна редукція розмірності простору-часу для ферміонів в інфрачервоній області.
    Е.В. Горбар
  • В рамках запропонованої раніше моделі квазістаціонарного всесвіту досліджено проблему ентропії. Знайдено зв'язок між параметром квазістаціонарного стану, який характеризує динаміку випромінювання у всесвіті,, його ентропією. За результатами квантовомеханічних розрахунків наведено аналогії між квантовою космологічною системою, всесвітом у моделі, що випливає з теорії гравітації Ейнштейна.
    В.В. Кузьмичов
  • Отримано нескінченні ієрархії локальних законів збереження для полів Кіллінга. Величини, що зберігаються утворюють нескінченну ієрархію однорідних симетричних поліномів по векторним полям Кіллінга, мають фрактальну структуру.
    О.І. Бацула
  • Завершено розробку вихорної моделі надплинності гелію-II. Вивчено досліди по прямому виміру швидкостей квазічастинок ротонів.
    М.Д. Томченко
  • У iнтерферометрiї бозонiв запропановано новий пiдхiд, який використовує деформованi комутацiйнi спiввiдношення i дозволяє ефективно описувати вiдхилення вiд одиницi iнтерсепта дво-частинкової кореляцiйної функцiї. У цiй технiцi (q-деформованi осцилятори) iнтерсепт ставиться у пряму вiдповiднiсть до параметру деформацiї для двох типiв q-бозонiв. На основi отриманих результатiв робиться передбачення про 1) функцiональну поведiнку інтерсепта при збiлшенi середнього iмпульсу пари тотожнiх частинок ( -мезонiв, К-мезонiв), 2) рiвнiсть iнтерсептiв пi-мезонiв, К-мезонiв для достатньо великих середнiх iмпульсiв.
    Д.В. Анчишкін
  • Побудовано точне дуальне формулювання 3D SU(2) граткової калiбровочної моделi у виглядi iнтегралу по шляхам по деяким дискретним конфiгурацiям. Дуальнi представлення обчисленi для довiльної функцiї, деяких фiзичних величин, таких, як петлi Вiльсона i т'Хофта. Обчислено локальну форму пакетного представлення. Такi представлення дають можливiсть систематичного дослiдження калiбровочних моделей в областi слабкої голої константи зв'язку за межами теорiї збурень.
    О.А. Борисенко
  • Знайдено точний аналiтичний розв'язок статистичної мультiфрагментацiйної моделi в термодинамичнiй границi. З'ясовано, що в системi ядерних фрагментiв iснує фазовий перехiд рiдина-газ 1-го роду. Дослiдженi специфiчнi властивостi моделi бiля переходу мiж змiшаною, чисто газовою фазами.
    К.О. Бугаєв, М.I. Горенштейн
  • Утворення вiдкритого, прихованого чарму в ядро-ядерних зiткненнях розглянуто з точки зору моделi статистичної коалесценцiї в рамках канонiчного ансамблю. Зроблено передбачення для чисельностi вiдкритого чарму на основi даних про чисельнiсть в Pb+Pb зiткненнях при 158 А Гев. Отримано значне (в 2 - 4 рази) збiльшення виходу вiдкритого чарму по вiдношенню до стандартної екстраполяцiї нуклон-нуклонних даних на ядро-ядернi зiткнення.
    М.I. Горенштейн, А.П. Костюк
  • Побудовано модель, що дозволяє вивчити вплив кваркiв на iнстантонну рiдину завдяки її адiабатичним фононоподiбним збудженням. При цьому розвинуто наближення "пуголовків " для розрахунку вiдповiдного функцiонального iнтегралу, дослiдженi збудження кваркового конденсату з урахуванням впливу фононоподiбних мод. Запропоновано новий погляд на природу сигма-мезона.
    Г.М. Зинов'єв
  • Диференцiйний перерiз пружнього розсiяння p + 3He 3He + p пiд кутом розраховано в релятивистськiй моделi d + (2N}-обмiну. Показано, що ця модель репродуктує головну структуру в iмпульсному розподiлi протона i дейтрона в iнклюзивному розпадi (3He, p), (3He, d).
    А.П. Кобушкiн
  • Запропонована ранiше модифiкована адитивна кваркова модель, яка краще, нiж стандартна АКМ, узгоджується з експериментальними даними про повни перерiзи взаємодiї адронiв i лептонiв, узагальнена для опису пружнього розсiяння в широкому iнтервалi iмпульсiв, що переданi. У випадку пiон-нуклонної взаємодiї враховано спiновi ефекти. Показано чудову узгодженнiсть моделi з експериментом.
    Є.С. Мартинов
  • Знайдено, що спектр iндукованого випромiнювання вiд частинок високих енергiй модифiкується впливом навколишнього-КХД середовища. Цей ефект є прямим КХД-аналогом ефекта Ландау-Померанчука в електродинамiцi. Вiн полягає в придавленнi м'якої частини спектру глюонiв, що усуває розбiжностi завдяки поляризацiї кварк-глюонної плазми.
    О.П. Павленко
  • Розроблена модель для обчислення фермiонного пропагатора на гранично анiзотропнiй гратцi. Отримано розклад фермiонної дiї по оберненим степеням параметра анiзотропiї, обчисленi найнижчi поправки до фермiонного детермiнанта.
    В.К. Петров
  • Вплив мультибозонних ефектiв на пiонну чисельнiсть, одночастковi спектри, дво-пiоннi кореляцiйнi функцiї були дослiдженi в моделi факторизованих адронiв. Було показано, що при великих густинах у фазовому просторi, що можуть створюватися в ультрарелятивiстських ядерних зiткненях, мультибозоннi ефекти є суттевими i iнклюзивнi кореляцiйнi функцiї наближуються до 2, а фiксованi n-частковi наближуються до 1.
    Ю.М. Синюков
  • Досліджено оператор Лапласа на квантовому векторному просторі. Побудовано теорію гармонічних многочленів на цьому просторі. Вивчено квантовий аналог розділення змінних на квантовому векторному просторі.
    А.У. Клімик, М.З. Іоргов
  • З допомогою квантових унітарних унітарних груп ароматових симетрій адронів показаний простий зв'язок між фіксованим параметром деформацій в квантовій групі і кутом Кабіббо. На основі цього обгрунтовано ідею про походження кута Кабіббо (і змішування Кабіббо в цілому) із некомутативності додаткових вимірів простору–часу.
    О.М. Гаврилик
Відділ фізики високих густин енергії
  • У iнтерферометрiї бозонiв запропановано новий пiдхiд, який використовує деформованi комутацiйнi спiввiдношення i дозволяє ефективно описувати вiдхилення вiд одиницi iнтерсепта дво-частинкової кореляцiйної функцiї. У цiй технiцi (q-деформованi осцилятори) iнтерсепт ставиться у пряму вiдповiднiсть до параметру деформацiї для двох типiв q-бозонiв. На основi отриманих результатiв робиться передбачення про 1) функцiональну поведiнку інтерсепта при збiлшенi середнього iмпульсу пари тотожнiх частинок ( -мезонiв, К-мезонiв), 2) рiвнiсть iнтерсептiв пi-мезонiв, К-мезонiв для достатньо великих середнiх iмпульсiв.
    Д.В. Анчишкін
  • Побудовано точне дуальне формулювання 3D SU(2) граткової калiбровочної моделi у виглядi iнтегралу по шляхам по деяким дискретним конфiгурацiям. Дуальнi представлення обчисленi для довiльної функцiї, деяких фiзичних величин, таких, як петлi Вiльсона i т'Хофта. Обчислено локальну форму пакетного представлення. Такi представлення дають можливiсть систематичного дослiдження калiбровочних моделей в областi слабкої голої константи зв'язку за межами теорiї збурень.
    О.А. Борисенко
  • Знайдено точний аналiтичний розв'язок статистичної мультiфрагментацiйної моделi в термодинамичнiй границi. З'ясовано, що в системi ядерних фрагментiв iснує фазовий перехiд рiдина-газ 1-го роду. Дослiдженi специфiчнi властивостi моделi бiля переходу мiж змiшаною, чисто газовою фазами.
    К.О. Бугаєв, М.I. Горенштейн
  • Утворення вiдкритого, прихованого чарму в ядро-ядерних зiткненнях розглянуто з точки зору моделi статистичної коалесценцiї в рамках канонiчного ансамблю. Зроблено передбачення для чисельностi вiдкритого чарму на основi даних про чисельнiсть в Pb+Pb зiткненнях при 158 А Гев. Отримано значне (в 2 - 4 рази) збiльшення виходу вiдкритого чарму по вiдношенню до стандартної екстраполяцiї нуклон-нуклонних даних на ядро-ядернi зiткнення.
    М.I. Горенштейн, А.П. Костюк
  • Побудовано модель, що дозволяє вивчити вплив кваркiв на iнстантонну рiдину завдяки її адiабатичним фононоподiбним збудженням. При цьому розвинуто наближення "пуголовків " для розрахунку вiдповiдного функцiонального iнтегралу, дослiдженi збудження кваркового конденсату з урахуванням впливу фононоподiбних мод. Запропоновано новий погляд на природу сигма-мезона.
    Г.М. Зинов'єв
  • Диференцiйний перерiз пружнього розсiяння p + 3He 3He + p пiд кутом розраховано в релятивистськiй моделi d + (2N}-обмiну. Показано, що ця модель репродуктує головну структуру в iмпульсному розподiлi протона i дейтрона в iнклюзивному розпадi (3He, p), (3He, d).
    А.П. Кобушкiн
  • Запропонована ранiше модифiкована адитивна кваркова модель, яка краще, нiж стандартна АКМ, узгоджується з експериментальними даними про повни перерiзи взаємодiї адронiв i лептонiв, узагальнена для опису пружнього розсiяння в широкому iнтервалi iмпульсiв, що переданi. У випадку пiон-нуклонної взаємодiї враховано спiновi ефекти. Показано чудову узгодженнiсть моделi з експериментом.
    Є.С. Мартинов
  • Знайдено, що спектр iндукованого випромiнювання вiд частинок високих енергiй модифiкується впливом навколишнього-КХД середовища. Цей ефект є прямим КХД-аналогом ефекта Ландау-Померанчука в електродинамiцi. Вiн полягає в придавленнi м'якої частини спектру глюонiв, що усуває розбiжностi завдяки поляризацiї кварк-глюонної плазми.
    О.П. Павленко
  • Розроблена модель для обчислення фермiонного пропагатора на гранично анiзотропнiй гратцi. Отримано розклад фермiонної дiї по оберненим степеням параметра анiзотропiї, обчисленi найнижчi поправки до фермiонного детермiнанта.
    В.К. Петров
  • Вплив мультибозонних ефектiв на пiонну чисельнiсть, одночастковi спектри, дво-пiоннi кореляцiйнi функцiї були дослiдженi в моделi факторизованих адронiв. Було показано, що при великих густинах у фазовому просторi, що можуть створюватися в ультрарелятивiстських ядерних зiткненях, мультибозоннi ефекти є суттевими i iнклюзивнi кореляцiйнi функцiї наближуються до 2, а фiксованi n-частковi наближуються до 1.
    Ю.М. Синюков
Відділ квантової теорії молекул та кристалів
  • Знайдена залежність міжелектродного струму крізь молекулярний провід від напруженості електричного поля, температури в умовах сильного кулонівського відштовхування між електронами, що переносяться. Знайдені умови омічного режиму для струму, а також умови насичення, блокування струму при великих напругах.
    Е.Г. Петров, Я.Р. Зелинський
  • Отримані кінетичні рівняння для опису неадіабатичного донорно-акцепторного переносу електрона крізь молекулярний місток. Знайдені умови, при яких стрибковий механізм переносу переважає суперобмінний механізм навіть при незначній заселеності містка електроном, що переноситься. Було показано, що роль стрибкового механізму збільшується по мірі зростання кількості ланок містка.
    Е.Г. Петров, В.І. Тесленко, Є.В. Шевченко
  • Досліджено релаксацію дворівневої квантової системи (кубіту), що взаємодіє з демпфованим оптичним коливанням, сильним переодичним полем. Показано, що за допомогою сильного зовнішнього поля можна ефективно виключити квантову релаксацію.
    І.О. Гойчук
  • Отримані аналітичні вирази для енергій йонів фулерену С60 з додатковими (до чотирьох) електронами. Показано, що екранування кулонівської міжелектронної взаємодії змінює зарядову послідовність енергій аніонів на протилежну.
    В.А. Купрієвич, О.В. Шрамко, О.Л. Капітанчук
Відділ квантової електроніки
  • Розглянуто проблему ідентифікації і дослідження механізмів дії зовнішніх електричних стимулів на об'єкти складної природи з метою фізичного пояснення відомих експериментів з впливу електромагнітних полів на біологічні об'єкти. В результаті запропоновано і досліджено нові фізичні механізми, котрі забезпечують високі специфічність, чутливість і селективність при дії електричних стимулів проміжних, низьких частот на складні об'єкти.
    О.К. Відибіда
  • Шляхом дослідження поверхні потенціальної енергії знайдено низько енергетичні стабільні структури пари А·Т поблизу уотсон-криківської конфігурації. Встановлено, що за властивостями, взаємним розташуванням основ А і Т ці структури можна поділити на три класи: частково відкриті, розтягнуті, привідкриті. Визначено, що моногідрація пари А·Т в певних місцях сприяє її відкритості, а вбудована в частково відкриту структуру пари молекула води підвищує її стабільність.
    С.Н. Волков
Відділ математичних методів в теоретичній фізиці
  • Досліджено оператор Лапласа на квантовому векторному просторі. Побудовано теорію гармонічних многочленів на цьому просторі. Вивчено квантовий аналог розділення змінних на квантовому векторному просторі.
    А.У. Клімик, М.З. Іоргов
  • З допомогою квантових унітарних груп ароматових симетрій адронів показаний простий зв'язок між фіксованим параметром деформацій в квантовій групі і кутом Кабіббо. На основі цього обгрунтовано ідею про походження кута Кабіббо (і змішування Кабіббо в цілому) із некомутативності додаткових вимірів простору–часу.
    О.М. Гаврилик
Відділ математичного моделювання
  • Вперше побудовано математичну модель фондового ринку цінних паперів. Запропоновано широкий клас випадкових процесів, що описують еволюцію ризикових активів. Введено важливе поняття ефективного фондового ринку. Для еволюції ризикових активів на такому ринку побудовано геджовий портфель інвестора. На цій основі вперше удалося вийти за рамки моделі Блека-Шоулса і побудувати захищенний від ризиків портфель інвестора для ризикових активів, функція розподілу ціни яких спадає степеневим чином.
    М.С. Гончар
  • Розглянуто проблему ідентифікації і дослідження механізмів дії зовнівніх електричних стимулів на об'єкти складної природи з метою фізичного пояснення відомих експериментів з впливу електромагнітних полів на біологічні об'єкти. В результаті запропоновано і досліджено нові фізични механізми, котрі забезпечують високі специфічність, чутливість і селективність при дії електричних стімулив проміжних, низьких частот на складні об'єкти.
    О.К. Відибіда
Відділ теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах
  • Побудовано теорію формування доменних структур в антиферомагнетиках. Показано, що в останніх, де на відміну від феромагнетиків відсутня далекосяжна взаємодія магнітного походження, доменна структура, її колективна поведінка може бути обумовлена магніто-пружним зв'язком. Розраховано польові залежності доменної структури, магнітострикції, частот антиферомагнітного резонансу для антиферомагнетика з анізотропією типу "легка площина" у зовнішньому магнітному полі, що направлена перпендикулярно до головної осі симетрії кристала.
    В.М. Локтєв
  • Досліджено роль дискретних бризерів у механізмі теплопровідності ланцюжка гармонічно зв'язаних частинок, кожна з яких знаходиться в локальному ангармонічному потенціалі. Показано, що така система має скінчену теплопровідність, яка у випадку жорсткого ангармонізму прямує до нуля при зростанні середньої температури ланцюжка. Встановлено, що ця поведінка обумовлена термалізацією в системі вискочастотних стоячих дискретних бризерів, які перешкоджають вільному розповсюдженню фононів.
    О.В. Золотарюк
  • Досліджено вплив потенціального рельєфу Пайєрлса на динамічні властивості автолокалізованого електрона в молекулярному ланцюжку, Показано, що швидкість солітона є осцилюючою функцією часу і що із зростанням середньої швидкості солітона збудження з боку потенціала Пайєрлса зростає, внаслідок чого, всупереч висновкам континуальної моделі, гранична швидкість солітона буде помітно меншою за швидкість звука. Це пояснює експериментальні результати з рухливості носіїв заряду в полімерних провідниках.
    Л.С. Брижик, О.О. Єремко
  • Розроблено модель нелінійних внутрішньомолекульних збуджень на малтілеґ драбинчастій ґратці, інтеґровній методом оберненого розсіювання. Розв'язано основне питання - як ввести міжланцюговий лінійний зв'язок між збудженнями до схеми оберненого розсіювання; докладно описано процедуру методу оберненого розсіювання, що зводить нелінійну задачу до лінійної. Досліджено взаємодію поздовжніх, поперечних солітонних мод у збурених драбинчастих ґратках із врахуванням пропускання солітонних хвильових пакетів. Сформульовано умови, за яких можливі розглядувані процеси, і показано, що порушення цих умов спричиняє або захоплення солітона, або його відбивання від сегмента, що містить домішки.
    О.О. Вахненко
  • Використовуючи метод колективної координати, досліджено взаємодію рухомого бризера зі стоячими топологічними ефектами. Встановлено, що ефективний потенціал цієї взаємодії є притягуючим, причому для низьких частот бризера він має дві ями, які зливаються в одну при збільшенні частоти. Такий характер залежності даного потенціалу від відносної відстані показує існування стаціонарного зв'язаного стану бризера з кінком, що відповідає мінімуму ефективного потенціалу. Цей ефект був підтверджений чисельним експериментом.
    О.В. Золотарюк
  • Проведено дослідження впливу сильної електрон-фононної взаємодії на нелінійне резонансне тунелювання через квантові ями з виродженими енергетичними спектрами. Показано, що сильна електрон-фононна взаємодія може змінювати тип бістабільності нелінійного резонансного тунелювання.
    В.М. Єрмаков
  • Запропоновано солітонний механізм довготривалої люмінесценції біологічних систем. Розрахована кінетика інтенсивності люмінесценції, зумовленої солітонними станами, якісно і кількісно пояснює експериментальні дані для одноклітинних водорослей .
    Л.С. Брижик
  • Для моделі надпровідника з s-спарюванням аналітичними методами досліджено функцію Ґріна, її спектральну густину з урахуванням статичних і динамічних флуктуацій фази параметра порядку. Одержані результати порівняно з псевдощільовою поведінкою, що спостерігається у високотемпературних надпровідниках. Розвинений формалізм також застосовано для пояснення властивостей спектру твердого кисню.
    В.М. Локтєв, С.Г. Шарапов
  • Досліджено ефекти далекосяжної, екстрадалекосяжної взаємодії на властивості нелінійних збуджень в анґармонічній ґратці. Показано, що існує інтервал швидкостей, коли три стаціонарних солітона можуть існувати при одній швидкості.
    Ю.Б. Гайдідей, С.Ф. Мінгалєєв
  • Досліджено ефекти спін-деформаційної взаємодії у фрастрованих антиферомагнетиках. Показано, що взаємодія між квантовими флуктуаціями, пружними деформаціями призводить до стабілізації колінеарної антиферомагнітної фази.
    Ю.Б. Гайдідей
  • Розглянуто властивості транспорту електронів в системі метал-молекула-метал. Для систем, що складаються з субстрату золота, на який нанесено моношар спряжених мономерів чи олігомерів, скануючого тунельного мікроскопу, отримано якісне узгодження теорії, що описує електронний транспорт в переход метал-молекула, з рядом експериментів на відповідних зразках.
    А.І. Оніпко, Л.І. Малишева
  • Вивчено провідні властивості молекулярних гетероконтактів під дією прикладеного електричного поля. Визначено польові ефекти, що суттєво змінюють властивості функцій Ґріна системи, а саме затухання елементів функцій Ґріна зі збільшенням довжини ланцюжка.
    Л.І. Малишева
Відділ обчислювальних методів теоретичної фізики
  • Розроблено апроксимацію короткодійних потенціалів взаємодії в системах оксиду магнію із застосуванням біекспоненціального наближення. Досліджено вплив процесу гідроксилювання на зміну структурних, енергетичних властивостей малих нейтральних кластерів оксиду магнію.
    В.Я. Антонченко, Н.В. Глосковська
  • Шляхом дослідження поверхні потенціальної енергії знайдено низькоенергетичні стабільні структури пари А…Т навколо уотсон-криківської конфігурації. Встановлено, що за властивостями, взаємним розташуванням основ А і Т ці структури можливо поділити на три класи : частково відкриті, розтягнуті, повністю відкриті. Визначено, що моногідрація пари А…Т в певних місцях сприяє її відкритості,, вбудовувона в частково відкриту структуру молекула води підвищує її стабільність.
    Є.С. Крячко
  • Побудована теорія алостеричної взаємодії за рахунок зв'язку центрів сорбції зі структур-ними модами білкової макромолекули. Визначено можливі типи мультистабільності си-стеми (білок + агенти сорбції) щодо стаціонарних режимів в залежності вид активності агентів. Описана мультифазна кінетика вторинного електронного транспорту у фотоси-нтетичних реакційних центрах (РЦ), зумов-лена повільними структурними рухами білка РЦ. Висвітлено значну роль ангар-монійності структурних потенціалів у наявності суттєво різних кінетичних компонент. Визначено величини структурних, дифузійних параметрів, за яких добре відтворюються експериментальні дані у комп'ютерному моделюванні переносу електрону від первинного до вторинного хінону РЦ.
    Л.М. Христофоров
Відділ прикладних проблем теоретичної фізики
  • Для двох нуклонів на основі рівнянь Дірака з прямою взаємодією в синглетному, триплетному станах отримано парціальні радіальні рівняння другого порядку типу Шрьодінгера-Брейта. Для потенціальних функцій у вигляді “прямокутних” ям знайдено точні розв'язки отриманих релятивістичних рівнянь з врахуванням центральних, спін-орбітальних, тензорних компонент взаємодії. Виконано аналіз енергетичних спектрів і встановлено наявність безмежної серії нових аномальних рівнів. Для релятивістичного розсіяння встановлено порушення теореми Левінсона і дано повний опис синглетного S-розсіяння без використання сильного відштовхування на малих відстанях. Для дейтрона на основі релятивістичних рівнянь з прямою взаємодією отримано узгоджене пояснення енергії зв'язку, радіуса, квадрупольного моменту, імовірності D-стану. Отримані результати виконані на світовому рівні і мають велике значення для вивчення ефектів релятивізму в двонуклонних системах.
    І.В. Сименог, О.І. Туровський
  • Для малонуклонних систем з повним врахуванням спінової структури на основі формулювань парціальних рівнянь без використання представлення ізоспіну розроблені нові оптимізаційні варіаційні схеми дослідження зв'язаних станів. В гаусоїдному представленні варіаційного методу отримано прецизійні дані для енергій, структурних функцій (розподіл густини заряду, маси, зарядовий формфактор, парні кореляційні функції, ін. ) зв'язаних станів, що суттєво покращує сучасні досягнення інших авторів в області теорії малонуклонних систем.
    І.В. Сименог, А.Й. Стешенко, Б.Є. Гринюк
Відділ синергетики
  • Побудовані кінетичні моделі нанобіосенсора на основі поліферментних систем синтезу простаноїдів крові, гліколізу і глікогенезу, імобілізованих на поверхні різних носіїв. Стаціонарна ферментативна кінетика показала свою обмеженість. Утворюється динамічна система високої чутливості до зовнішніх регуляцій. У структурній стійкості її з'являється дискретність. Досліджено виникнення автокаталітичних, хаотичних режимів. Запропонована модель пояснює кінетичний механізм утворення стійких хвиль у просторово-часовому розвитку каталітичних процесів. Досить малі збурення призводять до руху хвиль у просторі розподілу імобілізованого ферменту. Показана можливість взаємодії хвиль, зокрема проходження хвилі через хаотичне середовище від одного локального стійкого режиму до іншого, що свідчить про передачу об`єму інформації в просторі і часі, високу чутливість біоселективної мембрани.
    В.П. Гачок
  • Побудована математична модель біоселективної мембрани біосенсора трансформації стероїдів. Побудовано сценарії формування і руйнації самоорганізуючих структур, умови виникнення детермінованного хаосу. Отримані просторово-часові періодичні, просторово-неоднорідні стаціонарні, хаотичні структури, локалізовані в 1–3 областях. Знайдено значення параметрів, при яких в системі утворюються біфуркації Хопфа, - подвоєння періоду, - Тюрінга, вивчена закономірність їх утворення. Досліджено вплив дисипативних структур на чутливість біосенсора.
    В.Й. Грицай
  • Побудована математична модель імунної системи. Знайдено сценарії переходу біосистеми до хаотичного стану, обчислено точки біфуркацій. Досліджено інтервали структурної стійкості, взаємодія клітинної і гуморальної підсистем при організації імунної відповіді. Вивчено умови виникнення в системі самоорганізації, хаосу.
    В.П. Черняк
  • Проведено дослідження розвитку конструктивних схем центральних многовидів скінченно-вимірних систем і розвитку конструктивної схеми застосування принципу зведення. Досліджені питання апроксимації центрального многовиду, коли многовид не є єдиним. Уточнено порядок похибки отриманного асимптотичного наближення центрального многовиду вихідної системи. Досліджено питання, коли в принципі зведення замість центрального многовиду можна використати його апроксимацію (з заданою точністю). Розглянуто модельні приклади. Проведено якісний аналіз однієї квазілінійної системи, що є трьохмодовою апроксимацією рівняння Сольцмана, яке описує конвекцію нестислої рідини.
    С.О. Наконечна
Відділ структури атомних ядер
  • В рамках трикластерної мiкроскопiчної моделi було дослiджено властивостi основного стану ядра 8He. Ядро 8He було змодельоване трикластерною конфiгурацiєю α+2n+2n, тобто основний, збуджений стани ядра формуються взаємодiєю α -частинки, двох динейтронiв. Показано, що сформульована модель досить коректно передає основнi властивостi (енергiю зв'язку, масовий, протонний, нейтронний середньоквадратичнi радiуси) зв'язаного стану ядра 8He. Результати розрахункiв чiтко вказують на наявнiсть нейтронного гало в цьому ядрi. Це пiдтверджує аналiз нейтронної, протонної густини 8He, а також вiдповiднi формфактори, середньоквадратичнi радiуси.
    В.С. Василевський, О.В. Нестеров
  • Запропоновано, реалiзовано алгоритм, який дозволяє враховувати динамiчну поляризацiю легких атомних ядер (кластерiв) пiд час їх взаємодiї. Цей алгоритм, направлений на бiльш адекватний опис структури легких ядер, ядерних процесiв, використовує гаусiвський базис функцiй, для врахування внутрiшньої поляризациї взаємодiючих кластерiв,, осциляторний базис функцiй, для дослiдження динамiки мiжкластерної взаємодiї з коректними граничними умовами для станiв неперервного i дискретного спектрiв. Новий алгоритм було застосовано для вивчення резонансних станiв ядра 8Be, рiзних ядерних реакцiй, якi пов'язанi з цим ядром. Для досягнення поставленої мети, були залученi наступнi трикластернi конфiгурацiї: α + d + d, α + 3H + p, α + 3He + n. Вони дають змогу враховувати бiнарнi канали 6Li + d, α + α, 7Li+p, 7Be+n, їх взаємодiю. Детальний аналiз неперевного спетру, який простирається вiд самого низького порогу α + α -каналу до кiлькох МеВ над порогом 6Li+d-каналу, що має максимальну серед iнших каналiв енергiю, виявив низку резонансних станiв. Дослiджено iзоспiнову структуру резонансiв ядра 8Be, найбiльш ймовiрнi канали їх розпаду. Отриманi результати добре узгоджуються з iснуючими експериментальними результатами.
    В.С. Василевський, О.В. Нестеров
  • У зв'язку з очiкуваним введенням у дiю в найближчому майбутньому установок з iнтенсивними пучками iонiв 6He i планами здiйснити на цих установках реакцiю фоторозщеплення 6He на α -частинку i два нейтрони стає актуальним теоретичний аналiз реакцiї 6He(γ, 2n)4He, що дав би передбачення про характер енергетичного i кутового розподiлу трьох частинок - продуктiв фоторозвалу i виявив би основнi фактори, що визначають залежнiсть диференцiйного перерiзу вiд енергiї вилiтаючих частинок i напрямку їх руху. В рамках мiкроскопiчного пiдходу дослiджувалось фоторозщеплення ядра 6He i була визначена залежнiсть перерiзу дипольного електричного фоторозщеплення вiд енергiй частинок, на якi розпадається ядро, i вiд кута їх вильоту по вiдношенню до напрямку, вздовж якого рухався γ -квант.
    Г.Ф. Фiлiппов, Ю.А. Лашко
  • В останнi роки розвивається новий пiдхiд до теорiї ядерних реакцiй, що супроводжуються розвалом взаємодiючих пiдсистем по рiзним каналам. Цей пiдхiд отримав назву антисиметризованої молекулярної динамiки (АМД), а його головна iдея полягає у спiвставленнi нуклонам хвильових пакетiв (орбiталей Брiнка) i у зведеннi динамiчної задачi до таких класичних рiвнянь для центрiв хвильових пакетiв, що беруть до уваги ефекти антисиметризацiї, але не враховують iнших квантових ефектiв. В оглядi iлюструються основнi положення АМД на прикладi простих ядерних систем, результаты АМД порiвнюються з тими, що дають точний квантово-механiчний опис в просторi Фока-Баргмана, обговорюється область застосовностi АМД в тому числi й для станiв дискретного спектру i встанавлюється зв'язок класичних траєкторий АМД i квантових розподiлiв з уявленнями статистичної фiзики. Одночасно пропонується нова iнтерпретацiя орбиталей Брiнка i побудованих на цих орбiталях детермiнантiв Слейтера, як власних функцiй оператора координати, визначеного в просторi Фока-Баргмана. Показано, що цi функцiї формують кластерну геометрiю ядерних систем.
    Г.Ф. Фiлiппов, С.В. Корєннов, А.М. Сичова
  • Зiткнення важких iонiв досить високої енергiї супроводжується їх розвалом и появою ядерних фрагментiв, що розлiтаються. Процес цей виявляється суттєво нерiвноважним, i реально в ньому приймає участь велике число нуклонiв. Тому вже давно була усвiдомлена необхiднiсть звертання до уявлень кiнетичної теорiї, щоб знайти адекватне пояснення явищ, що спостерiгаються при зiткненнi важких iонiв. Однак, якщо в основу стандартного статистичного пiдходу закладено закони класичної механiки, то вихiдним пунктом кiнетичної теорiї ядерних зiткнень повиннi бути рiвняння квантової механiки або така їх класична границя, яка передає принаймi найбiльш важливi квантовi особливостi нуклонної динамiки. Так, варiант кiнетичного пiдходу, що враховує вплив квантового ефекту антисиметризацiї на класичнi траєкторiї нуклонiв, був запропонований в роботi Хорiучi i названий антисиметризованою молекулярною динамiкою (АМД). Пiзнiше стало ясно, що нуклоннi траєкторiї, що стали предметом дослiдження АМД, є класичною границею хвильових функцiй, визначених в гiльбертовому просторi цiлих аналiтичних функцiй (в просторi Фока-Баргмана). Чудова властивiсть цих функцiй полягає в тому, що їх незалежними змiнними є iмпульси й координати нуклонiв одночасно, тобто вони заданi в фазовому просторi. Нагадаємо, що зазвичай перехiд вiд координатного до фазового простору здiйснюється в результатi введення матрицi густини Вiгнера, але тодi доводиться миритися з тим, що функцiя Вiгнера може бути знакозмiнною, а це протирiчить її фiзичному змiсту. Матриця густини, побудована на хвильових функцiях простору Фока-Баргмана з урахуванням мiри Баргмана, додатня при всiх значеннях iмпульсiв i координат i, отже, позбавлена недолiку, що властивий функцiї Вiгнера. Тому звертання до простору Фока-Баргмана для встановлення зв'язку мiж квантовою i класичною статистикою має не менше пiдстав, нiж введення функцiї Вiгнера. Простий розв'язок знаходить в просторi Фока-Баргмана i проблема спiввiдношення мiж класичною i квантовою механiкою, включаючи практичну оцiнку точностi результатiв класичної механiки в пограничнiй областi квазикласики. У зв'язку з цим було виконано аналiз основних положень, що стосуються простору Фока-Баргмана. Цi положення були продемонстрованi на прикладах простих задач, що мають точний розв'язок.
    Г.Ф. Фiлiппов, С.В. Корєннов, А.М. Сичова
  • Проведено розрахунки 1/2+ резонансу ядра 7H. Побудовано базис наближення K-мiнiмального i здiйснено спроби розв'язку задачi з асимптотичним потенцiалом, який було використано при розрахунках 6He i 5H.
    Г.Ф. Фiлiппов, А.Д. Базавов
  • В рамках алгебраїчної версiї МРГ дослiджена змiна внутрiшньої структури хвильових функцiй дейтонiв при їх зiткненнi, вплив цiєї змiни на фази дейтрон-дейтронного розсiяння. Знайдено хвильовi функцiї дейтронiв як функцiю вiдстанi мiж їх центрами мас. Порахована залежнiсть фаз розсiяння дейтронiв вiд кiнетичної енергiї їх вiдносного руху.
    Г.Ф. Фiлiппов, В.М. Романов
Відділ теорії та моделювання плазмових процесів
  • Розглянуто взаємозв'язок між класичними, квантовими флюктуаціями. Встановлено загальне співвідношення між спектральними розподілами флюктуацій, обернених в часі,, коефіцієнтом лінійного відгуку, з якого випливають як формула Кубо, так і флюктуаційно-дисипативна теорема у рівноважному випадку. Показано, що флюктуацї завжди незворотні в часі, навіть для класичних систем, за наявності дисипації.
    О.Г. Ситенко
  • Розвинуто мікроскопічні підходи до кінетичного опису, числового моделювання запорошеної плазми. Запропоновано модель двокомпонентної запорошеної плазми, що дозволяє описувати ефекти, обумовлені нелінійним екрануванням порошинок, його критичною поведінкою. Методом Монте-Карло досліджено властивості двокомпонентної плазми у випадку сильного зв'язку між плазмовою компонентою і порошинками. Встановлено, що структурні, термодинамічні характеристики досліджуваної плазми виявляють критичну залежність від константи, що харектеризує такий зв'язок. Показано, що сильний зв'язок між компонентами призводить до конденсації плазмових частинок на поверхні порошинки і зменшення їх ефективного заряду, що в свою чергу суттєво послаблює ефективну взаємодію між порошинками. Знайдено критичне значення константи зв'язку. Зроблено висновок, що конденсований стан макроскопічної компоненти (порошинок) можливий лише за умови слабко зв'язаного плазмового фону і високої зарядової асиметрії компонент. Отримані результати суттєво доповнюють існуючі уявлення про фазові переходи в однокомпонентній системі з екранованою взаємодією частинок (юкавова система), що досьогодні розглядалося як базова модель для вивчення критичних явищ у запорошеній плазмі.
    А.Г. Загородній, О.В. Бистренко
  • Теоретичними і числовими методами досліджено рух згустків заряджених частинок в зовнішніх радіочастотних електромагнітних полях. Знайдено конфігурації полів, що є найбільш сприятливими для прискорення частинок.
    В.І. Засенко
  • Розроблено і застосовано метод здобування інформації про мікроскопічні явища в турбулентному потоці газу, зокрема, визначення коефіцієнта молекулярної дифузії з даних про посилене розсіяння лазерного світла.
    А.В. Харченко
Відділ теорії ядра і квантової теорії поля
  • Запропоновано новий метод опису електричної поляризації ядер, що складаються із трьох і більшого числа нуклонів. Розроблено відповідний формалізм, істотною перевагою якого є розв”язання проблеми врахування великого числа віртуальних тричастинкових станів неперервного спектру за допомогою специфічного правила сум.
    В.Ф. Харченко
  • В моделі нелінійної системи із трьох взаємодіючих полів показано, що час життя адрона по відношенню до кварк-глюонного канала розпада, рівний віку Всесвіту, може забезпечити хіггсовський бозон із масою, більшою за 40 ГеВ при реалістичних константах зв”язку.
    В.Є. Кузьмичов
  • Дано опис дублетного розсіяння нейтрона на дейтроні при низьких енергіях на основі параметрів, що характеризують зв”язаний і віртуальний стани тритону.
    В.О. Бабенко, М.М. Петров