Почесні доктори

Віктор Сілін
(короткий біографічний нарис)

Віктор Павлович Сілін

Віктор Павлович Сілін — радянський і російський фізик, член-кореспондент РАН.

Народився 26 травня 1926 р. у Москві. 1949 року закінчив Московський державний університет. Після закінчення працює у ФІАН ім. П.М. Лєбєдєва, де від 1989 р. до 1995р. очолював Відділення фізики твердого тіла. Професор МІФІ, читає курси лекцій з гідрогазодинаміки і фізичної кінетики. Створив наукову школу і підготував більше як 30 кандидатів наук, 10 з яких стали докторами наук. Керує Семінаром з фізики плазми і твердого тіла.

1991 року обрано членом-кореспондентом Російської академії наук.

Перші роботи В. Сіліна присвячені квантовій теорії поля і теорії елементарних частинок: розвиток методу Тамма-Данкова, теорії фермі-рідини у металах.

Найбільш значними досягненнями в області фізики твердого тіла стали: прогноз спінових хвиль в нормальних металах, теоретичний опис поглинання звукових хвиль в нормальних металах та провідних магнетиках, прогноз квантових спінових хвиль, виведення інтегралів зіткнень, що дозволяють розглядати кінетичні і оптичні властивості напівпровідників у квантуючих магнітних полях, розробка нового феноменологічного підходу до опису магнітних явищ у феро- і антиферомагнетиках, єдиний опис магнітних і пружних властивостей інварних сплавів, прогноз поверхневих квантових хвиль, розробка нелокальної електродинаміки джозефсонівських переходів, прогноз нових вихорових джозефсоніських структур та ефекту квантування швидкостей джозефсонівських вихорів.

В області фізики плазми В. П. Сіліну належать фундаментальні дослідження з кінетичної теорії і стійкості плазми. Ним виведено інтеграли зіткнень в високочастотних електромагнітних полях, що дозволили отримати ряд важливих результатів в теорії поглинання високочастотних електромагнітних хвиль в плазмі, а також в теорії перенесення в сильних магнітних полях і в теорії генерації вищих гармонік. В. П. Сіліну належать праці з теорії релятивістської плазми і теорії флуктуації мікроскопічних розподілів; теорії явищ перенесення, що обумовлені іонним звуком, кінетичної теорії дрейфово-дисипативних нестійкостей; кінетичної теорії взаємодії плазмових хвиль.

1965 року В.П. Сілін опублікував статтю, присвячену параметричному резонансу в плазмі. Ця робота стала однією з найвідоміших і заклала основи цілого напрямку у фізиці плазми. На основі подальших досліджень ефектів у плазмі були побудовані теорії параметричної нестійкості і параметричної турбулентності, що стали важливими для вивчення проблеми взаємодії надпотужного лазерного випромінювання з плазмою. Великий внесок В.П. Сілін спільно з учнями вніс у розвиток теорії іонно-звукової турбулентності. Виконав серію праць з теорії самоузгоджених нелінійних хвилеводів, нестаціонарної теорії динамічного впливу могутнього випромінювання на рухому плазму.

В.П. Сілін – заступник головного редактора журналу "Краткие сообщения по физике", член редколегії журналу "Физика металлов и металловедение", член наукової ради з проблеми Фізики плазми, організатор серії конференцій з проблем взаємодії електромагнітних хвиль з плазмою.
Віктора Павловича Сіліна нагороджено Державною премією за серію праць з теорії фермі-рідина (1970 р.), Державною премією за серію праць з нелінійної теорії плазми (19870 р.). Його двічі нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Він − Заслужений діяч науки Росії.
Ним опубліковано більше як 700 наукових праць, в тому числі декілька монографічних оглядів в журналі "Успехи физических наук", а також 3 монографії.

  1. В. П. Силин, А. А. Рухадзе Электромагнитные свойства плазмы и плазмоподобных сред. — М.: Атомиздат, 1961.
  2. В. П. Силин Введение в кинетическую теорию газов. — М.: Наука, 1971. — 339 с.
  3. В. П. Силин Параметрическое воздействие излучения большой мощности на плазму. — М.: Наука, 1973. — 287 с.

2009 року він став Почесним доктором ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України.