Почесні доктори

КАДИШЕВСЬКИЙ Володимир Георгійович
(короткий біографічний нарис)

Народився 05.05 1937 р. в Москві. Доктор фізико–математичних наук (1968). Професор (1970). Академік РАН (2000). Помер 24.09.2014 р. в Дубні.

Закінчив МДУ ім. М.В. Ломоносова (1960). Від 1962 р. працював в лабораторії теоретичної фізики ОІЯД (ЛТФ). 1962 року захистив кандидатську дисертацію «Деякі питання квантування простору-часу» під керуванням М.М. Боголюбова і 1968 року ‒ докторську «Дослідження з релятивістської задачі двох тіл». Від 1970 року одночасно працював професором в МДУ і очолював кафедру фізичного факультету «Фізика елементарних частинок. У 1987-1992 рр. ‒ директор ЛТФ. У 1992-2005 рр. очолював ОІЯД, від 2006 р. був науковим керівником цього інституту. Окрім того, в 1977-1978 рр. працював з групою радянських фізиків у Фермілаб, а 1983–1985 рр. керував дослідженнями за програмою DELPHI в ОІЯІД, пов’язаними з експериментами на колайдері LEP в ЦЕРНі.

Наукова діяльність присвячена дослідженням фізики елементарних частинок та квантової теорії поля. З його іменем пов’язане релятивістичне формулювання квантової теорії поля у квантованому просторі-часі, що задовольняє вимоги унітарності та узагальнену умову причинності. В теорії внутрішньої симетрії отримав ряд співвідношень для ефективних перерізів, мас та магнітних моментів адронів, що знайшли експериментальне підтвердження. Ще до появи стандартної моделі електрослабких взаємодій передбачив лептон-адронні симетрії, притаманні слабким процесам. Написав цикл праць, присвячений коваріантному гамільтоновому формулюванню квантової теорії поля. Розробив оригінальну діаграмну техніку, яка на відміну від відомої фейнмановської техніки оперує з амплітудами на масовій поверхні. Застосування цього апарату до задачі про взаємодію двох релятивістських частинок дало змогу скоротити число змінних та встановити тривимірне інтегральне рівняння для релятивістської амплітуди розсіювання, відоме зараз в літературі як «рівняння Кадишевського». Підготував 15 кандидатів і 5 докторів наук. Автор багатьох публікацій.

Золота медаль НАН України ім. В.І. Вернадського (2008). Золота медаль Міжнародної асоціації академій наук «За сприяння розвитку науки» (2002). Золота медаль «За корисні для суспільства праці» (2003). Орден Дружби народів (1976). Орден Кирила і Мефодія І ступеня (1981, Болгарія). Орден Пошани (1996). Орден Дружби ІІ ступеня (1996, КНДР). Офіцерський хрест ордена Заслуг (1996, Польща). Орден Полярна Зірка (2006, Монголія). Орден За заслуги перед Вітчизною IV ступеня (2006). Премії НАН України ім. М.М. Крилова (1990) та ім. М.М. Боголюбова (2002). Премія ОІЯД імені М.М. Боголюбова (2006). Почесний доктор КНУ імені Тараса Шевченка (2004).

Головні публікації:

  1. Кадышевский В.Г. К теории дискретного пространства–времени. Докл. АН СССР, 136, No1, 70-73 (1961).
  2. Кадышевский В.Г. К теории квантованного пространства–времени. ЖЭТФ, 41, №6,1885-1894 (1961); Kadyshevsky V.G. On the Theory of Quantization of Space-Time. JETP, 14, 1340-1346 (1962).
  3. Itzykson C., Kadyshevsky V.G., Todorov I.T. Three-dimensional formulation of the relativistic two-body problem and infinite-component wave equations. Phys. Rev. D, 1, No 10, 2823-2831 (1970).
  4. Kadyshevsky V.G. Fundamental length hypothesis and new concept of gauge vector field. Nuclear Phys. B, 141, 477-496 (1978).
  5. Kadyshevsky V.G., Mateev M.D. Local gauge invariant QED with fundamental length. Phys. Lett. B, 106, Nos 1-2, 139-142 (1981).
  6. Kadyshevsky V.G., Mateev M.D. Quantum field theory and a new universal high-energy scale. Nuovo Cimento A, 87(3), 324-349 (1985).
  7. Kadyshevsky V.G. On new geometrical concept of local quantum field. Proc. Steklov Inst. Math., Pleiades Publishing Ltd., 272, 159-168 (2011).