Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова
Національної академії наук України

САССКАЙНД Леонард

(короткий біографічний нарис)

Народився 16.07.1940 р. у Бронксі, Нью-Йорк Сіті. Доктор філософії (1965). Професор (2000).

Закінчив Нью-Йоркський Сіті-коледж із ступенем магістра наук з фізики (1962) і Корнельський університет (1965) під науковим керівництвом П. Карузерса. У 1966–1970 рр. працював старшим викладачем фізики, доцентом в університеті Єшива, в 1971–1972 рр. ‒ в університеті Тель-Авіва. Повернувшись до Єшива, працював на посаді професора фізики. Від 1979 р. і дотепер працює в Стенфордському університеті, в 2000 р. отримав звання професора теоретичної фізики ім. Фелікса Блоха в університеті Стенфорда. Від 2009 р. – директор Стенфордського інституту теоретичної фізики.

Наукові дослідження стосуються адронних струнних моделей, ґраткових калібрувальних теорій, квантової хромодинаміки, динамічного порушення симетрії. Вперше висловив ідею про роль антропного принципу в розв'язанні задачі ландшафту теорії струн. Його вважають батьком теорії струн. Зробив значний внесок у розвиток сучасної фізики. У числі наукових досягнень: введення в адронну фізику одновимірного фундаментального об'єкту – струни; внесок в теорію конфайнменту кварків; розроблення калібрувальної теорії в термінах гамільтонової ґратки; внесок в струнний опис ентропії чорної діри; розроблення матричного опису М-теорії; внесок в розроблення голографічного принципу тощо. Опублікував праці в області теорії народження кварків, руйнування слабких електричних симетрій і теорії ланцюжків, а також, праці, що пов'язані з побудовою сучасної теорії Всесвіту, зокрема з ентропії чорних дір. Написав безліч статей для неспеціалістів, в яких намагається пояснити сучасний стан фізики.

• Премія імені Б. Прегеля Нью-Йоркської академії наук (1975).
• Премія імені Дж. Сакураї Американського фізичного товариства (1998).
• Премія імені І.Я. Померанчука ІТЕФ (2008).
• Член Національної академії наук США і Американської академії наук і мистецтв.
• Асоційований член Канадського Периметер інституту теоретичної фізики.
• Почесний професор Корейського інституту перспективних досліджень.

Головні публікації:

1. Susskind L. Structure of hadrons implied by duality. Phys. Rev. D 1 (4), 1182–1186 (1969).
2. Kogut J., Susskind L. Hamiltonian formulation of Wilson's lattice gauge theories. Phys. Rev. D 11 (2), 395. (1975).
3. Susskind L. Lattice models of quark confinement at high temperature. Phys. Rev. D 20 (10), 2610 (1979).
4. Susskind L. String theory and the principle of black hole complementarity. Phys. Rev. Lett. 71, 2367 (1993).
5. Susskind L., Thorlacius L., Uglum J. The stretched horizon and black hole complementarity. Phys. Rev. D 48, 3743 (1993).
6. Susskind L. The world as a hologram. JMP 36 (11), 6377–6396 (1995).
7. Banks T.,  Fischler W.,  Shenker S.H., Susskind L. M theory as a matrix model: A conjecture. Phys. Rev. D 55, 5112-5128 (1997).
8. Susskind L. The anthropic landscape of string Theory. arXiv: hep-th/0302219v1 (2003).