Інститут
- Перша сторінка
- Важливі документи
- Почесні доктори
- Премії імені видатних учених ІТФ
- Конкурси на заміщення вакантних посад
Ресурси
Наукова діяльність
Архів
Центр колективного користування
Корисні посилання
Народився 08.11.1939 р. в м. Люблінець (Польща). Доктор наук (1966). Професор (1969).
Закінчив Свартморський коледж (1961). Продовжив своє навчання під керуванням професорів Г. Бете (H. Bethe) та К. Вільсона (K. Wilson) у Корнельському університеті (Ітака, Нью-Йорк) і в 1966 р. отримав звання доктора наук (Ph.D.) У 1966–1969 рр. ‒ молодший науковий співробітник Гарвардського університету. Від 1969 року працює в Масачусетському технологічному інституті, в якому до 2013 р. очолював кафедру Джеррольда Захаріаса на фізичному відділенні. Нині – почесний професор фізики інституту.
Наукова діяльність пов'язана з дослідженнями теоретичної та математичної фізики. Розв'язав (з Дж. Белом) довготривалу проблему електромагнітного розпаду нейтральних піонів (1969). Розробив функціональні методи обчислення ефективної дії для складених операторів в квантовій теорії поля (1974). Зробив істотний внесок у дослідження топологічно нетривіальних конфігурацій в різних моделях з калібровними полями, в тому числі в чотиривимірній теорії Янга-Мілса та в тривимірній неабелевій теорії з матерією Черна-Саймонса, де знайшов зв'язок з двовимірними інтеґровними системами. Відкрив (з К. Ребі) ефект подрібнення ферміонного числа і періодичність вакууму полів Янга-Мілса (1976). Запропонував (з Л.Д. Фаддєєвим) новий ефективний підхід до квантування систем із в'язями, що поліпшує підхід Дірака (1988). Деякі з його основних результатів спричинили появу нових напрямів у квантовій теорії поля, а інші важливі результати стосуються виявлення прихованих або динамічних симетрій в різних фізичних системах. Останні роботи присвячені квантовій теорії поля з некомутативною геометрією. Всесвітньовідомий за відкриття так званої аксійної аномалії, відомої як Адлер‒Белл‒Яцків‒аномалія (Adler–Bell–Jackiw anomaly) або хіральна аномалія, а також за модель Яцків‒Тейтелбоїм‒гравітація (Teitelboim gravity). Автор багатьох наукових публікацій, серед яких 7 монографій.
Премія та медаль Дірака (1998). Премія з математичної фізики Дені Хайнемана (1995). Стипендія Альфреда П. Слоуна (1969‒1971). Пам'ятна стипендія Джона Саймона Гуггенхейма (1977‒1978). Почесний доктор Туринського університету (Італія) та Упсальського університету (Швеція). Член Американської академії мистецтв і наук, Американського фізичного товариства, Американської національної академії наук. Іноземний член Національної академії наук України.