КРІСТІАНСЕН Петер Л.
(короткий біографічний нарис)
Народився 06.08.1937 р. у Віндінгу (Данія). Доктор технічних наук (1976). Професор (1999).
1963 року закінчив Данський технічний університет (ДТУ) з дипломом магістра технічних наук (експериментальна фізика). У 1965 р. одержав диплом доктора наук (Ph. D.) У 1976 р. захистив докторську дисертацію «Порівняльний аналіз дифракційних процесів в геометричній теорії дифракції» і одержав диплом Doctor Technices – найвищу академічну відзнаку Данії в галузі інженерних і технічних наук. У 1965-1966 рр. – ад'юнкт-професор (доцент) Радіаційної лабораторії Мічиганського університету, 1966-1969 рр. – асистент-професор і ад'юнкт-професор лабораторії прикладної математичної фізики ДТУ. Впродовж 1969-1970 рр. – запрошений професор і асистент-професор в Інституті Куранта математичної фізики університету Нью-Йорка, у 1970-1999 рр. ‒ ад'юнкт-професор, керівник і доцент відділів математичної фізики і математичного моделювання в ДТУ. 1985 року (разом з колегами відділів математики, фізики і хімії ДТУ) заснував і очолив Центр моделювання, нелінійної динаміки і термодинаміки незворотних процесів (MIDIT) в ДТУ. Одночасно до 2006 р. очолював Відділ магістратури з нелінійної фізики в ДТУ, створений спільно з Національною лабораторією Різо, Інститутом Нільса Бора та Інститутом Ганса Крістіана Ерстеда Копенгагенського університету. У 1988-1989 рр. ‒ запрошений Мінесотського Університету, Аризонського університету, Лос Аламоської національної лабораторії, та Неапольського університету. У 1996 р. ‒ позаштатний науковий працівник Центру оптичних наук Австралійського національного університету. Від 1999 р. і до виходу на пенсію (2004) ‒ професор нелінійних наук ДТУ. Відтоді продовжує наукові дослідження з нелінійних наук та їхніх застосувань у Відділі інформатики і математичного моделювання та Відділі фізики ДТУ.
Наукова діяльність пов'язана з нелінійною фізикою та біофізикою. Основну частину своєї наукової діяльності присвятив розв'язуванню нелінійних задач: солітонні хвилі в електронних надпровідних компонентах, оптичні системи і молекулярні ґратки. Зробив значний внесок в дослідження міцності і руйнування когерентних структур за випадкових умов, а також досліджував теорію хаосу в окремих динамічних системах. Автор і співавтор понад 200 наукових праць.
Премія Rheinholdt W. Jorck og Hustrus (1985). Редактор журналу Journal of Biological Physics (1991-1997) і Physica Scripta (1989-1999). Редактор 7 монографій і трудів конференцій. Рецензент в понад 15 міжнародних журналах з математики, прикладної математики, фізики та технічних наук.
Головні публікації:
- Gaididei Yu.B. and Christiansen P.L. Spatiotemporal collapse in nonlinear waveguides with randomly fluctuating refractive index. Optics Letters 23, 1090-1092 (1998).
- Bergé L., Mezentsev V.K., Rasmussen J.Juul, Christiansen P.L., and Gaididei Yu.B. Self-light in layered nonlinear media. Optics Letters 25, 1037-1039 (2000).
- Gaididei Yu.B., Mingaleev S.F., and Christiansen P.L. Curvature-induced symmetry breaking in nonlinear Schrödinger models. Phys. Rev. E 62, R62-R56 (2000).
- Christiansen P.L., Gaididei Yu.B., and Mingaleev S.F. Effects of finite curvature on soliton dynamics in a chain of non-linear oscillators. J. Phys.: Condens. Matter 13, 1181-1192 (2001).
- Mingaleev S.F., Gaididei Yu.B., Christiansen P.L., and Kivshar Yu.S. Nonlinearity-induced conformational dynamics of biomolecular macromolecules. Europhys. Lett. 59, 403-409 (2002).