Загальна інформація

Завідувач відділу - член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Ельмар Григорович Петров.

Закінчив у 1964 р. фізичний факультет Воронізького державного університету, а в 1967 р. — аспірантуру Харківського фізико-технічного інституту АН УРСР. Кандидат фізико-математичних наук з 1968 р. (Тема дисертації: "Деякі питання кінетичних явищ у феромагнетиках та антиферомагнетиках".) Доктор фізико-математичних наук з 1974 року. (Тема дисертації: "Теорія поглинання світла кристалами зі зміною спінового стану".) Професор теоретичної та математичної фізики з 1981 р., Соросівський професор з 1997 р. З 2003 року член-кореспондент НАН України. Відзначений премією ім. О. С. Давидова Президії НАН України (2002 р.), Міжнародною науковою премією Олександра фон Гумбольдта (2003 р.), Державною премією України в галузі науки і техніки (2004 р.).

Тематика наукових досліджень

  • Теорія переносу енергії і зарядів в молекулярних, біомолекулярних та кристалічних структурах, включаючи наноструктури.
  • Фізичні властивості нових органічних і неорганічних матеріалів.
  • Теорія низьковимірних електронних систем.
  • Оптичні та транспортні властивості металевих наночастинок та наноструктур в області плазмонних резонансів.
  • Застосування числових методів та комп’ютерного експерименту в задачах статистичної фізики, зокрема, фізики водних систем, а також квантової хімії.
  • Дослідження ефектів структурно-функціонального зв’язку у нерівноважних (біо)макромолекулярних системах.
  • Дослідження надпровідних та термоелектричних властивостей новітніх наносистем.
  • Дослідження впливу низькомолекулярних компонент на структуру та функції водних, біомолекулярних та нанорозмірних систем.

Історія відділу

Відділ створено у 1979 р. в результаті об'єднання лабораторії теоретичної молекулярної біології, що була заснована у 1977 р., та відділу Квантової механіки молекул, заснованого у 1971 р. Спочатку відділ мав назву "Квантової механіки молекул", а з 1987 р. його було перейменовано у "Квантової теорії молекул і кристалів".
У 2016 р. у зв’язку з переходом працівників відділу обчислювальних методів в теоретичній фізиці (ОМТФ), заснованого у 1978 р., до складу відділу та розширенням тематики дослідження, назву відділу було змінено на "Теорії квантових процесів у наносистемах" (ТКПН). Впродовж 1983-1996 рр. у відділі діяла лабораторія математичного забезпечення обчислювального експерименту, якою керували в різні часи кандидати фіз.-мат. наук В. А. Широков і М. М. Маковський. Протягом діяльності обох відділів (ТКПН і ОМТФ) у них навчались в аспірантурі та працювали, кандидати фіз.-мат. наук І. О. Гойчук, В. В. Горбач, А. О. Демиденко, З. Г. Кудрицька, В. Є. Клименко, В. В. Кухтін, М. Г. Остапенко, І. С. Толох, В. М. Семяновський, В. П. Сохань, С. М. Шульга, доктори фіз.-мат. наук В. А. Купрієвич, В. М. Харкянен, І. І. Український, В. В. Ільїн, В. Я Антонченко, Є. С. Крячко, тощо. Від моменту заснування і до тепер завідувачем відділу є чл.-кор. НАН України Е.Г. Петров.

На теперішній час (2016 р.) у складі відділу працюють 5 докторів наук: E. Г. Петров, Л. М. Христофоров, М. І. Григорчук, С. П. Кручинін, В. І. Тесленко, 3 кандидати наук: О. Л. Капітанчук, Є. В. Шевченко, В. О. Леонов, та 2 інженери: І. М. Герасименко, С. І. Баженова, а також канд. фіз.-мат. наук С. Я. Горощенко (на громадських засадах).

Наукова співпраця

Співробітники відділу мають тісні наукові контакти зі своїми колегами з інших наукових та вищих учбових закладів в Україні та за кордоном, виконуючи спільні роботи з науковцями
Інституту фізики,
Інституту фізичної хімії,
Інституту біоорганічної хімії,
Інституту прикладної фізики,
Гумбольдтського університету м. Берлін (Німеччина),
Аугсбурського університету (Німеччина),
Університету Сакле (Франція),
Московського університету ім. Ломоносова,
Математичного інституту ім. Стєклова (Росія),
Вейсманівського інституту науки Реховота (Ізраїль),
Макс-Планк інституту біонеорганічної хімії,
університетів Мюнхена, Нейдельберга, Марбурга, Дюссельдорфа, Берлина, Дрездена (Німеччина),
Каліфорнійського, Флоридського, Дж. Нопкинса (Балтимор), Ємори (Атланта) університетів (США),
Уппсальського університету (Швеція),
Віденьського університету (Австрія),
Кіотського та Каназавського університетів (Японія),
Бристольського університету (Великобританія),
Інституту Дж.Стефана (Словенія),
Афінського університету (Греція).

Проводилися спільні дослідження у рамках Російсько-Українського проекту по нанофізиці та наноелектрониці. Співробітники відділу регулярно приймають участь у організації міжнародних НАТО-семінарів. Співробітники відділу стажувалися у наукових установах Германії, Франції, Сінгапуру, США.

Педагогічна діяльність

Е. Г. Петров читав курси лекцій у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка по вищій математиці, квантовій механіці, термодинаміці та статистичній фізиці (радіофізичний факультет, 1983-2003 рр.) та по квантовій кінетиці (фізичний факультет, 1998-2003 рр.)

В. А. Купрієвич читав лекційний спецкурс "Квантова хімія молекулярних систем" на фізичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (1999-2000 рр.), спецкурс "Квантова теорія багатоелектронних систем" на природничому факультеті національного університету "Києво-Могилянська Академія" (2001-2005 рр.).

С. П. Кручинін читає курс лекцій з теоретичної фізики у Національному авіаційному університеті.

Головні наукові результати

КВАНТОВА КІНЕТИКА

Отримані кінетичні рівняння, що дозволяють описувати квантові системи, які взаємодіють з оточенням, випадковими та періодичними полями. Було показано, що зовнішні поля здатні змінювати швидкості переходів у квантовій системі на декілька порядків (Е. Г. Петров, А. О. Демиденко, В. В. Кухтін, В. І. Тесленко, В. М. Харкянен, Л. М. Христофоров, І. О. Гойчук).

Розвинуто кінетичну теорію, призначену для опису електронного/діркового струму через окремі молекули/молекулярні проводи, що з’єднують металеві електроди. Показано, що тунельний режим зарядової трансмісії контролюється кінетичною перезарядкою молекули (Е. Г. Петров).

Отримано огрублене кінетичне рівняння, що дозволяє описувати квазіізоенергетичні процеси в конформаційно гнучких молекулярних структурах, та знайдені умови, за яких відповідні константи швидкостей переходів припиняють залежати від температури (Е. Г. Петров, В. І. Тесленко).

Досліджено термоелектричні властивості молекулярних наноструктур. Пояснено механізм транспорту в цих структурах, пов’язаний з тунелюванням електронів. Знайдено коефіцієнт Зеєбека для таких структур і отримано добре узгодження з експериментом. Показано, що термоелектричні ефекти в цих наноструктурах можуть підсилюватися при зміні деяких параметрів (В. М. Єрмаков, С. П. Кручинін).

КІНЕТИКА ВОДНИХ СИСТЕМ

Виявлені квазі-двовимірні структури в тонких плівках води та на молекулярному рівні пояснено явище нерозчиняючого об’єму (В. Я. Антонченко).

Розроблена статистична модель для залежності ентропійної складової термодинамічних величин від товщини плівки рідини (В. Я. Антонченко).

Досліджена зміна структури гідратної оболонки в процесі утворення комлекса молекули валіноміцина з іоном калія та пояснена підвищена стабільність подібних катіоних комплексів (В. Я. Антонченко).

Запропоновано молекулярний механізм зсковзування ленгмюрівських плівок з по верхні води (В. Я. Антонченко).

НАДПРОВІДНІ ВЛАСТИВОСТІ НАНОСИСТЕМ

Пояснена природа резонансів , що спостерігаються в фотоядерних реакціях (С. П. Кручинін).

Пояснена немонотонна залежність критичної температури надпровідності від числа купратних шарів CuO2 в елементарній гратці у високотемпературних надпровідниках (С. П. Кручинін).

Побудована теорія термодинамiки d-спарювання для спін-флуктуаційного механізму надпровідності (С. П. Кручинін).

Пояснена двощілинна надпровідність в диборідах магнію (С. П. Кручинін).

Вивчені спін-орієнтаційні фазові переходи в системі феромагнітних наногранул на поверхні надпровідника (С. П. Кручинін).

КВАНТОВА БІОФIЗИКА

Виконані фундаментальні роботи по дослідженню електрон-транспортних властивостей білкових наноструктур. Була розвинута теорія дистанційного донорно-акцепторного електронного переносу в білках, яка знайшла своє експериментальне підтвердження. Основні положення теорії викладаються в монографіях та сучасних підручниках із біофізики (Е. Г. Петров, В. М. Харкянен, І. І. Український, В. І. Тесленко, Є. В. Шевченко).

Запропонована модель контактних та неконтактних конформацій фотосинтетичного реакційного центра фото синтезуючих бактерій; модель дозволила пояснити експериментальні дані по впливу заморожування й дегидрації на ефективність розділення зарядів та поясняють перебіг рекомбінації зарядів у бактеріальному фотосинтезі (В. В. Горбач, Е. Г. Петров, В. М. Харкянен).

Створена теорія струмозалежних процесів в іонних каналах мембран нервових клітин, зокрема, струмозалежного модифікування та блокування натрієвих, калієвих та кальцієвих каналів, а також сформульовані теоретичні принципи аномально високої селективності каналів по відношенню до одновалентних та двовалентних катіонів (Е. Г. Петров, В. І. Тесленко, В. М. Харкянен).

Отримані кількісні оцінки параметрів нерезонансної екситон-фононної взаємодії в альфа-спіральній пептидній структурі дозволили завершити побудову чисельної моделі, яка використовувалась для дослідження динаміки давидівських солітонів та бісолітонних станів; виконані також дослідження стаціонарних автолокалізованих станів та динаміки автолокалізованих збуджень у дискретних моделях (В. А. Купрієвич, З. Г. Кудрицька, О. В. Шрамко).

Запропоновано новий фізичний механізм переходів у конформаційно гнучких молекулярних системах, який дозволяє пояснити температурно незалежну десенситизацію Р2Х3 рецепторів нервових клітин, а також деградацію PER2 протеїнів у фібробластах. Механізм передбачає участь низькочастотних коливань та стає ефективним тоді, коли переходи відбуваються між квазіізоенергетичними молекулярними станами (Е.Г. Петров, В.І. Тесленко).

Висунуто й детально розроблено концепцію динамічної молекулярної самоорганізації як фізичного механізму функціонування (біо)макромолекул. Показано, що зворотний зв’язок між повільними структурними перебудовами макромолекули та швидкими повторними актами реакції, що нею виконується, здатний забезпечити граничне виникнення/зникнення стіких режимів її функціонування шляхом нерівноважних фазових переходів. Побудовано відповідну стохастичну теорію реакцій у релаксуючому оточенні. Результати й висновки теорії (існування явищ бістабільності, адаптації, неалостеричної кооперативності у реакціях поодиноких білків, вирішальний вплив їхньої структурної пам’яті на регуляцію реакцій тощо) знайшли всебічне підтвердження в комп’ютерних симуляціях та сумісних теоретико-експериментальних дослідженнях конкретних біохімічних реакцій у провідних лабораторіях світу. (Л. М. Христофоров)

ЕЛЕКТРОННА КОРЕЛЯЦІЯ В МОЛЕКУЛЯРНИХ СИСТЕМАХ

Дослідження ефектів електронної кореляції та взаємодії електронів із деформаціями у моделях, що представляють багатоелектронні системи у широкому класі нових органічних матеріалів, фізичні властивості яких визначаються їх вираженою квазіодновимірною структурою. Розвинуто уявлення про кінкову модель носіїв струму у низьковимірних системах з урахуванням пайерлсовських деформацій. Запропоновано та обгрунтовано кінковий механізм провідності та надпровідності у квазідвовимірних матеріалах (І. І. Український)

Отримано аналітичні розв'язки щодо електронної будови та характеристик фотопоглинання у квазідвовимірних електронних шарах з анізотропною ефективною масою носіїв у магнітних полях довільної орієнтації. (І. І. Український, С. Я. Горощенко, 1988-1994). З'ясовано механізми формування кілець електронної густини у квантових точках під дією сильних магнітних полів (С. Я. Горощенко).

Для структур на основі фулерену запропоновано квантовомеханічну модель, що адекватно враховує специфіку електронної будови фулерену С60 та його зарядових форм при хімічному і польовому допуванні. Для зарядів, iнжектованих у фулерит електричним полем у структурі польового транзистора, показано, що їх густина експоненцiйно спадає вглиб кристала, причому локалізація зарядів на поверхні, на відміну від існуючих оцінок, є істотно неповною (В. А. Купрієвич, О. Л. Капітанчук, О. В. Шрамко).

Для багатозарядних аніонів показано, що мультиплетне розщеплення у результаті кулонівської взаємодії істотно модифікує класичну картину лінійного ефекту Яна-Теллера, у деяких випадках призводячи до його повного зникнення (В. А. Купрієвич, О. Л. Капітанчук).

СПІНТРОНІКА І МОЛЕКУЛЯРНА ЕЛЕКТРОНІКА

Було встановлено, що парамагнітні іони з "замороженим" орбітальним моментом можуть грати винятково важливу роль у формуванні пружного та непружного струмів через молекули та молекулярні проводи. Ці ефекти можуть бути використані в молекулярній спінтрониці для контролю електрон-транспортних процесів у молекулярних мережах (Е. Г. Петров, І. С. Толох).

Показано, що в молекулярних проводах струм формується за рахунок складного поєднання багатократних стрибкових та прямих тунельних міжелектродних процесів, котрі показують різну залежність струму від довжини ланцюжка. Проведено урахування перезарядки молекули у процесі трансмісії електронів. Знайдені умови, за яких молекула виконує роль діода, забезпечуючи різко асиметричний електронний транспорт (Е. Г. Петров, А. О. Демиденко, В. В. Горбач, І. С. Толох, Я. Р. Зелінський, Є. В. Шевченко).

Досліджено струми вмикання та вимикання у пристроях електрод-молекула-електрод " електродом та молекулою і показано, що ці струми повністю визначаються кінетикою перезарядки молекули електронами, що транспортуються, причому величина перехідного струму може на порядки перевищувати стаціонарне значення струму (Е. Г. Петров, В. І. Тесленко, Я. Р. Зелінський, М. В. Коваль).

Встановлено фізичний механізм, що відповідає за формування перехідного та стаціонарного фотострумів у молекулярному діоді та знайдено умови, за яких піковий перехідний струм може на декілька порядків величини перевищувати стаціонарний струм. Ефект особливо помітний при значній щілині між синглетним та триплетним станами молекули (В. О. Леонов, Е. Г. Петров, Є. В. Шевченко).

Конференції, організовані та проведені співробітниками відділу

  • Проведено 6 міжнародних НАТО-семінарів:
    (i) 5 по актуальним проблемам з високо-температурної надпровідності та наносистем, праці яких видано під редакцією С. П. Кручиніна;
    (ii) 1 конференцію “Molecular-Self-Organization in Micro-, Nano-, and Macro Dimensions: from Molecules to Water, to Nanoparticles, DNA and Proteins” (June 8 – 12, 2008, Kiev, Ukraine), присвячену 95-річчю з дня народження Олександра Сергійовича Давидова.
  • Symmetry and Pairing in Superconductors, edited by M. Ausloos and S. Kruchinin, Proceedings of a NATO ARW,,Kluwer, Dordrecht, 1999 , p.410.
  • New trends in superconductivity, edited by J.Annett and S. Kruchinin, Proceedings of a NATO ARW, Kluwer, Dordrecht, 2002, p. 431.
  • Modern Problems of Superconductivity, edited by S. Kruchinin, Proceedings of the International Yalta conference, Yalta, Ukraine, 2003, Modern Physics Letters B, vol.17, n.10-12, p.p. 393-724.
  • Electron correlation in new materials and nanosystems. edited by K. Scharnberg and S. Kruchinin,Proceedings of a NATO ARW, Springer , 2006,p.420.
  • Electron transport in nanosystems. edited by J.Bonca and S. Kruchinin Proceedings of a NATO A RW , Springer , 2008 , p.400.
  • Molecular Self-Organization in Micro-, Nano-, and Macro-Dimensions: From Molecules to Water, to Nanoparticles, DNA and Proteins. Edited N.Russo, V.Antomchenko, E.Kryachko, The Proceedings of the NATO ARW, Springer, 2009, p.400.

Основні наукові публікації

МОНОГРАФІЇ
  1. Э.Г. Петров, Физика переноса зарядов в биосистемах. Наукова Думка, Киев, 1984.
  2. В.Г. Барьяхтар, Э.Г. Петров. Кинетические явления в твердых телах, Наукова Думка, Киев, 1989.
  3. E.S. Kryachko and E.V. Ludena. Energy Density Functional Theory of Many-Electron Systems. Kluwer, Dordrecht, 1990. 864 pp.
  4. A.A. Ovchinnikov, I.I. Ukrainskii (Eds.). Electron-electron correlation effects in low-dimensional conductors and superconductors.-Springer, Berlin-N.Y., 1991.
  5. J. Bonca and S. Kruchinin (Eds.) Physical properties of nanosystems. Springer, 2011. 405 pp.
  6. М. Григорчук. Переклад на українську мову підручника О.С. Давидова "Квантова механіка", с. 487−701 (розділи 13-15, Математичні Додатки та Література), Київ: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України, 2012. 707 сс.
  7. S. Kruchinin, H. Nagao, S. Aono. Modern aspects of superconductivity: theory of superconductivity. Singapore: World Scientific, 2012. 220 pp.
  8. Ю. Джежеря, С. Кручинін, С. Решетняк, О. Климчук. Теорія поля. Розв’язання задач. Навч. посібник. НАУ, 2014. 160 сс.
  9. J. Bonca and S. Kruchinin (Eds.) Nanotechnology in the security systems. Springer, 2014. 285 pp.
  10. А.П. Поліщук, Г.Б. Бордюг, С.П. Кручинін, І.А. Сліпухіна. Вступ до квантової та атомної фізики. Навч. посібник. НАУ, 2015. 240 cс.
  11. J. Bonca and S. Kruchinin (Eds.) Electron correlation in nanostructures. Proceedings of the International conference, Quantum matter, 2015. 120 pp.
РОЗДІЛИ В РЕДАГОВАНИХ ЗБІРНИКАХ ТА КОЛЕКТИВНИХ МОНОГРАФІЯХ
  1. E. S. Kryachko. To Nano-Biochemistry: Picture of Interactions of DNA with Gold. In: C. Matta (Ed.), Quantum Biochemistry. Wiley-VCH, Weinheim, 2009.
  2. Ю.П. Благой та ін. Фізичні принципи молекулярної організації і структурної динаміки біополімерів. Харків: Вид-во ХНУ, 2012. 352 сс.
  3. E.G. Petrov, V.I. Teslenko. Kinetics framework for nanoscale description of environment-induced transition processes in biomolecular structures, In Book “Nanobiophysics: Fundamentals and Applications” (Edited by V.A. Karachevtsev), Chapter 9, pp. 267-292, Singapore: Pan Stanford Publishing Pte Ltd., 2015.
СТАТТІ
  1. V.N. Kharkyanen, E.G. Petrov and I.I. Ukrainskii. Donor-Acceptor Model of Electron Transfer through Proteins. J. Theor. Biol., 73, 29-50 (1978).
  2. V.Ya. Antonchenko, A.S. Davydov, А.V. Zolotaryuk. Solitons and proton motion in ise-like structures. Phys. Status solidi B, 115, No. 2, 631-640 (1983).
  3. V.Ya. Antonchenko, V.V. Ilyin, N.N Makovsky, A.N. Pavlov, V.P. Sokhan. On the nature of disjoining pressure oscillations in fluid films. Mol. Phys., 52, No. 2, 345-355 (1984).
  4. V.Ya. Antonchenko, V.V. Ilyin, N.N. Makovsky, V.M. Khryapa. Short-range order in cylindrical liquid-filled micropores. Mol. Phys., 65, No. 5, 1171-1183 (1988).
  5. A.S. Davydov, S.P. Kruchinin. Interlayer effects in the newest high-T superconductors. Physics C., 179, 461-468 (1991).
  6. I.I. Ukrainskii. Electron correlation and pairing in low-dimensional systems. Int. J. Quant. Chem., 52, 413-423 (1994).
  7. E.G. Petrov, I.S. Tolokh, A.A. Demidenko and V.V. Gorbach. Electron-Transfer Properties of Quantum Molecular Wires. Chem. Phys., 193, 237-253 (1995).
  8. S.P. Kruchinin and S.K. Patapis. Thermodynamics of d-wave pairing in cuprate superconductors, J. Low Temp. Phys., 105, 717-721 (1995).
  9. V.A. Kuprievich, O.V. Shramko, Z.G. Kudritskaya. Symmetry breaking and electron correlation in C60. Phys. Lett .A, 235, No. 4, 385-390 (1997).
  10. E.G. Petrov and P. Hänggi. Nonlinear Electron Current through a Short Molecular Wire. Phys. Rev. Lett., 86, 2862-2865 (2001).
  11. H. Nagao, S.P. Kruchinin, A. Yaremko, K. Yamaguchi. Multiband superconductivity. Int. J. Mod. Phys., 16, 3419-3428 (2002).
  12. Yu.M. Barabash, N.M. Berezetskaya, L.N. Christoforov, N.V. Kharkyanen. Effects of structural memory in protein reactions. J. Chem. Phys., 116, 4339-4352 (2002).
  13. E.G. Petrov, V.I. Teslenko and V. May. Two-Electron Transfer Reactions in Proteins: Bridge-Mediated and Proton-Assisted Processes. Phys. Rev. E, 68, 061916(1-17) (2003).
  14. L.N. Christophorov, V.N. Kharkyanen. Synergetic mechanisms of structural regulation of the electron transfer and other reactions of macromolecules. Chem. Phys., 319, No. 1-3, 330-341 (2005).
  15. V.A. Kuprievich, O.L. Kapitanchuk, O.V. Shramko, Z.G. Kudritska. Distribution of field-induced charges in C60 fullerite. Low Temp. Phys., 32, 94-97 (2006).
  16. E.G. Petrov. Towards a many-body theory for the combined elastic and inelastic transmission through a single molecule. Chem.Phys., 326, No. 1, 151-175 (2006).
  17. P.M. Tomchuk, N.I. Grigorchuk. Shape and size effects on the energy absorption by small metallic particles, Phys. Rev. B, 73, 155423 (2006).
  18. A.V. Soldatov, N.N. Bogolyubov Jr., S.P. Kruchinin. Method of intermediate problems in the theory of Gaussian quantum dots placed in a magnetic field. Condensed Matter Physics, 9, No. 1, 1-9 (2006).
  19. S. Kruchinin, Y.I. Dzezherya and J. F. Annett. Interactions of nanoscale ferromagnetic granules in a London superconductor. Supercond. Sci. Technol., 19, 381-384 (2006).
  20. N.I. Grigorchuk1 and P.M. Tomchuk. Theory of the absorption of a double ultrashort laser pulse by aspherical metallic particles of small size. Low Temp. Phys. 34, 458-465 (2008). [М.І. Григорчук, П.М. Томчук. Действие двойного ультракороткого лазерного импульса на несферическую металлическую наночастицу, ФНТ, 34, 576-586 (2008)].
  21. V.I. Teslenko, E.G. Petrov, A. Verkhatsky, O.A. Kryshtal. Novel mechanism for temperature-independent transitions in flexible molecules: Role of thermodynamic fluctuations. Phys. Rev. Lett., 104, 178105(1-4) (2010).
  22. E.G. Petrov, Ye.V. Shevchenko, V. May, P. Hänggi. Transient switch-on/off currents in molecular junctions. J. Chem. Phys., 134, 204701(1-16) (2011).
  23. N.I. Grigorchuk, P.M. Tomchuk. Optical and transport properties of spheroidal nanoparticles with account for the surface effect. Phys. Rev. B, 84, 085448(1-14) (2011).
  24. S.V. Snegir, A.A. Marchenko, Pei Yu, F. Maurel, O.L. Kapitanchuk, S. Mazerat, M. Lepeltier, A. Leaustic, E. Lacaze. STM observation of open- and closed-ring forms of functionalized diarylethene molecules self-assembled on a Au(111) surface, J. Phys. Chem. Lett., 2, 2433-2436 (2011).
  25. V.N. Kharkyanen, Yu.М. Barabash, N.М. Berezetskaya, E.P. Lukashev, P.P. Knox, L.N. Christophorov. Peculiarities of light-induced slow protein dynamics in the photosynthetic reaction center. Chem. Phys. Lett., 512, 113-117 (2011).
  26. N.I. Grigorchuk, P.M. Tomchuk. Optical and transport properties of spheroidal nanoparticles with account for the surface effect. Phys. Rev. B, 84, 085448(1-14) (2011).
  27. E.G. Petrov, V.O. Leonov, V. May, P. Hänggi. Transient currents in a molecular photo-diode. Chem. Phys., 407, 53-64 (2012).
  28. Y. Zelinskyy, V. May. Photoinduced Switching of the Current through a Single Molecule: Effects of Surface Plasmon Excitations of The Leads. Nano Lett., 12, 446-452 (2012).
  29. N.I. Grigorchuk. Resonance plasmon linewidth oscillations in spheroidal metallic nanoparticle embedded in a dielectric matrix. Journal of Applied Physics, 112, 064306(1-11) (2012).
  30. N.I. Grigorchuk. Effect of Surface Plasmon Linewidth Oscillations on Optical Properties of Metal Nanoparticle Embedded in a Dielectric Media. The Journal of Physical Chemistry C, 116, 23704-23712 (2012).
  31. L.N. Christophorov, V.N. Kharkyanen, N.М. Berezetskaya. Molecular self-organization: A single molecule aspect. Chem. Phys. Lett., 583, 170-174 (2013).
  32. Y. Zhang, Y. Zelinskyy, and V. May. Plasmon enchanced electroluminescence of a single molecule: A theoretical study. Phys. Rev. B, 88, 155426(1-13) (2013).
  33. Y. Zelinskyy, Y. Zhang, and V. May. Photoinduced Dynamics in a Molecule Metal Nanoparticle Complex: Mean-Field Approximation Versus Exact Treatment of the Interaction. J. Chem. Phys., 138, 114704(1-11) (2013).
  34. V.I. Teslenko, O.L. Kapitanchuk. Theory of kinetics of multistep ligand-receptor assembly in dissipating and fluctuating environments. Int. J. Mod. Phys. B, 27, 1350169(1-32) (2013).
  35. S.P. Kruchinin, H. Nagao, Y. Nakazawa. Condensation energy for two-gap superconducting state in nanoparicles, Journal of Nanoparticles. 2013, 576232(1-6) (2013).
  36. S. Kruchinin, T. Pruschke, Thermopower for a molecule with vibrational degrees of freedom. Physics, Letters A., 378, 1157-1161 (2014).
  37. E.G. Petrov, B. Robert, S.H. Lin, L. Valkunas. Theory of triplet excitation transfer in the donor-oxygen-acceptor system: application to cytochrome b6f complex. Biophysical J., 109, 1735-1745 (2015).
  38. V.I. Teslenko, O.L. Kapitanchuk, Y. Zhao. Controlling cooperativity of a metastable open system coupled weakly to a noisy environment. Chin. Phys. B, 24, 028702(1-12) (2015).
  39. N.I. Grigorchuk. Acoustical wave emission from embedded noble nanoparticles induced by ultrashort laser pulses. Eur. Phys. J. B, 88: 29 (9 p.) (2015).
  40. V. Ermakov, S. Kruchinin, T. Pruschke, J. Freericks. Thermoelectricity in tunneling nanostructures. Phys. Rev. B, 92, 115531 (2015).